Як тема рідної землі розкрита в “Казці про Дурила”?
Тему Батьківщини, рідної землі поет своєрідно розкрив у казці для дорослих. Вона називається просто: “Казка про Дурила”. її автор написав останнього року життя, а на друк твір чекав двадцять п’ять років.
Це алегорична розповідь про втрачену й віднайдену Батьківщину. Казка розповідає про мандри головного героя. Герой цей Дурило зовсім не дурень. Батько, виганяючи сина з дому, сказав:
Ну, йди вже, клята рахубо,
бо дома змолоду вріжеш
дуба…
Уже з цих рядків
Але – забув дорогу до нього. Шукаючи рідну Вітчизну, Дурило в своїх мандрах натрапив на дивну країну з не менш дивними людьми, які без запинки вихваляють себе й порядки в своїй країні:
Ми знаєм все! Для нас усе відоме!
Що буде завтра? Запитайте нас.
Це не звичайна країна, а просто рай. Засновники цього раю такого наплели хлопцеві, що він почав недовірливо до всього придивлятися. І побачив: у цих засновників
– Та це, – йому
кажуть, –
така у нас звичка:
до щастя дорога веде через
річку –
та річка із крові та трішки
із сліз…
Поцікавившись, чия то кров, Дурило почув у відповідь: “Тих людей, що підло не визнали наших ідей”.
Читачеві зрозуміло, яку країну мав на увазі автор. Дурило поспішає її залишити. Він нарешті знаходить Рідний край: зникли гори, охоплені вогнем, кривава річка – і хлопець побачив батькову хату, а “під нею засмучена мати пасе сонячних зайчиків у дворі… ” Казка на те й казка, щоб усе щасливо закінчилося.
Дурило повернувся додому, коли його країна стала вільною від кривавих “засновників”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)