Величне, або Піднесене – одна з категорій естетики (поряд з прекрасним, потворним, трагічним, комічним), співвідносна з категорією “низьке”, або “потворне”, яка виражає ту грань естетичного освоєння світу, яка зумовлена взаємодією людини з потужними, незвичайними, значними явищами природи і культури. Сприймаючи явища природи, які ще до кінця або зовсім людством не освоєні (виверження вулкану, безодня зоряного неба, могутні хвилі океану тощо), героїчні вчинки людей, осягаючи епохальні суспільні події, людина, перемагаючи острах,
Його праця “Філософське дослідження походження наших ідей про величне (sublime) і прекрасне” (1757), в якій розмежовуються прекрасне і величне, вплинула на Г.-Е. Лессінга, Й.-Г. Гердера, Ф. Шіллера і через них на розробку теорії романтизму. Г.-В.-Ф.
Гегель (1770-1831) вважав, що В. характеризує
В. у літературі і літературознавстві пов’язане і з втіленням у художньому слові героїчних характерів, значних суспільних подій та з оцінкою таких творів. Яскравими зразками В. у літературі вважаються твори: “Божественна комедія” Дайте, “Король Лір” В. Шекспіра, “Втрачений рай” Дж. Мільтона, “Кавказ” Т. Шевченка, “Мойсей” І. Франка, “Україна в огні” О. Довженка тощо.
У В. мусить переважати загальнолюдське духовне начало, пройняте гуманістичним пафосом. У цьому сенсі можна твердити, що категорія В. відображає безкінечність і вічність світу, могутність людського духу, безмежні перспективи в осягненні й олюдненні природи.