ВЕДИ, БІБЛІЯ, КОРАН ЯК ПАМ’ЯТКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Й КУЛЬТУРИ

В океані книжок є такі, що стали материками духовності цілих народів. Особливе місце серед них належить релігійним текстам, які часто називають богонатхненними. Так, давні індійці вважали Веди божественним одкровенням, що відкривалося лише втаємниченим. Мусульмани всього світу надзвичайно шанують місяць рамадан, бо вірять, що саме тоді Мухаммед отримав Коран від Аллаха.

А український Президент під час інавгурації присягає на вірність країні та її народу, поклавши руку на Пересопницьке Євангеліє (1561), де Божі заповіді вперше з’явилися

нашою рідною мовою.

Здавна люди вірили в містичні властивості священних текстів. Так, шанувальники каббали вважали, що під час передачі Священного Писання від Бога до людей у космічному вихорі літери переплуталися і стали не на свої місця, а коли відновиться первісний порядок літер – настане кінець світу. Недаремно всі релігії прагнуть зафіксувати священні тексти в їх першооснові. Пророк Мухаммед уважав першоосновою Корану Небесну Книгу, передану йому найближчим до Аллаха ангелом Джибрілом (у Біблії – архангел Гаври – їл). На жаль, повного перекладу Корану українською мовою не існує, бо перекладати

священні тексти надзвичайно складно. Є цікава легенда про перший переклад Старого Завіту давньогрецькою (т. зв. “Септуагінта”).

Наприкінці І тис. до н. е. в Александрії Єгипетській проходили філософські дискусії, у яких грецькі філософи програвали єврейським богословам, бо не знали мови, якою були написані священні книги євреїв. Вони поскаржилися своєму царю, але як перекладати, коли таємниці текстів євреї старанно зберігали, а їхні мови майже ніхто не знав? І тоді греки “ув’язнили” в окремі кімнати сімдесят єврейських мудреців (звідси “Септуагінта” – “переклад сімдесяти тлумачів”) і наказали кожному в умовах суворої ізоляції перекласти Старий Завіт давньогрецькою. А якщо після звірки всіх сімдесяти перекладів між ними виявлять розбіжності, то всіх тлумачів стратять…

Вони працювали сімдесят днів, але всі переклади збіглися літера в літеру, бо, мовляв, рукою перекладачів водив сам Бог…

За всієї розмаїтості священних книг різних релігій є в них і дещо спільне, передовсім – заклик до пізнання. Слово “Веди” (пор. укр. відати, знати) буквально означає “священне знання”. “Спочатку було Слово” – це початок Євангелія від Іоанна. Перше слово, яке почув Мухаммед від ангела Джибріла, було: “Читай!” Тож хочеться вірити, що, читаючи священні тексти різних релігій, люди різних національностей і віросповідань зможуть краще збагнути, що між ними набагато більше спільного, аніж розбіжного, тому не варто нищити один одного, навіть задля імені Божого…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВЕДИ, БІБЛІЯ, КОРАН ЯК ПАМ’ЯТКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Й КУЛЬТУРИ