“Вчися доброму, погане на ум не прийде”

Характер кожного з нас формується саме в дитинстві, адже саме в цей період нашого життя відбувається становлення нас як особистостей. Саме тоді батьки розповідають нам про те, що добре чинити, а що погано, вказують на моральні аспекти здійсненого нами, навчають нас. Мені завжди було цікаво, чому люди не виростають однаковими: всі виховані, добропорядні, добрі, щиросерді…

Проте зараз це вже перестало бути загадкою для мене. Все дуже просто: залежить від того, хто чому вчився, особливо у перші роки свого життя. Дійсно, якщо дитина сиділа й

вчилась читати, а потім завдяки книжкам формувала власний світогляд, розвивалась та самовдосконалювалась, то в неї, я певна в цьому на всі сто відсотків, абсолютно не залишалось часу на вчинення чогось поганого, наприклад, псування майна або бійок з однолітками. Існує ж і геть обернена ситуація до наведеної мною вище. Якщо батьки не займаються вихованням дитини, якщо вона займається усім, що їй хочеться, але не розвивається, не навчається, не самовдосконалюється, то в цьому випадку все буде дуже сумно.

Один з видатних письменників ХХ століття сказав якось, що “коли людина не йде вперед, вона невпинно рухається назад”,

інакше кажучи, у цьому випадку людина деградує. Ми маємо пам’ятати, що лише постійне навчання, освоєння нових горизонтів, відкриття та звершення, які ми ще лише колись здійснимо, – є для нас єдино можливим способом залишитись гідними, добрими, порядними та моральними людьми. Якщо ж людина не навчатиметься, то поступово спускатиметься усе нижче й нижче соціально-моральними сходами.

Деградація – страшна річ, тож аби її уникнути, давайте будемо вчитись доброму!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)
“Вчися доброму, погане на ум не прийде”