Василь Стус – За читанням Ясунарі Кавабати

ЗА ЧИТАННЯМ ЯСУНАРІ КАВАБАТИ Розпросторся, душе моя, на чотири татамі, або кулься від нагая, чи прикрийся руками. Хай у тебе є дві межі, та середина – справжня, марно, невіре, ворожить – молода чи поважна.

Посередині – стовбур літ, а обабоки – крона. Посередині – вічний слід (тінь ворушиться сонна). Ні до неба, ні до землі – не сягнути нікуди. Не будіте мої жалі, лицемірні іуди!

Чи не мріяв я повсякчас, чи не праг, як покути, щоб заквітнути проміж вас, як барвінок між рути. Як то сниться мені земля, на якій лиш ночую, як мені небеса болять, коли їх я не чую. Як постав ув очах мій край, ніби стовп осіянний.

Каже – сину, на смерть ставай – ти для мене коханий. Тож просторся, душе моя, на чотири татамі, і не кулься від нагая, і не крийся руками.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Василь Стус – За читанням Ясунарі Кавабати