Василь Герасим’юк – Ахіллесова п’ята

АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА (Версія) Василеві Портяку Був такий день, коли не можна нічого тягти з лісу, бо прилізе гадина додому. Були такі слова, які вимовляти умів сліпий, викликаючи гадину з-під хати, – убити її. Була така гадина, яка ховалася від холоду в печі і серед ночі цокала, як годинник.

Була така година вдосвіта, коли змія ота зігрілася на литці легіня, який спав на печі, і вжалила його у п’яту, коли придавив її у сні. Був такий легінь, який мав силу богатирську, але боявся своєї п’яти, бо в ній залишилася глибока діра, звідки око лиховісне блимало. Була така ніч, коли зліз легінь отой з печі, бо ноги самі понесли його в ліс за пацьоркою із небесної голови найвродливішої і наймудрішої повелительки, за короною, в яку опівночі дмухало все її зміїне царство, видуваючи крижаний холод, звиваючись і скублюючись, обплітаючи, стискаючи цю землю.

Була така земля…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Василь Герасим’юк – Ахіллесова п’ята