Валер’ян Підмогильний |
(1901-1937) |
Неореаліст |
- Розстріляне відродження Зачинатель молодої української прози
Народився 2 лютого 1901р. у с. Чаплі.
Закінчив церковноприходську школу та Катеринославське реальне училище.
Навчався у Катеринославському університеті
У 1920-1921р. працював учителем.
1921р. – вирушає до Києва і працює бібліографом у Книжковій палаті
Одружується з донькою священика Катериною Червінською
Працював редактором у видавництві “Книгоспілка”, а з 1925р. – у журналі “Життя й революція”
Стає організатором літературної організації “Ланка”, а потім МАРСу.
1929р. – переїздить до Харкова, де починаються репресії проти нього.
1933-1934р. – пише останній твір “Повість без назви..”, яку так і не закінчив.
8 грудня 1934р. заарештовано
9 червня 1935р. прибув на Соловки як особливо небезпечний політичний злочинець.
В період з 27 жовтня по 3 листопада 1937р. розстріляли в урочищі Сандармох.
У 1956р. був посмертно реабілітований.
Твори:
–
– 1919р. “Гайдамаки”, ” Ваня “
– 1920р. перша книга “Твори. Т. 1”
– 1921р. повість “Остап Шаптала”
– 1924р. “Сонце сходить”
– 1925р. оповідання “Син”
– 1927р. збірка “Проблема хліба”
– 1928р. роман “Місто”
– 1930р. роман “Невеличка драма”
– 1933р. оповідання “З життя Будинку”
– 1934р. “Повість без назви..” (незакінчена)