Із казки братів Грімм “Пані Метелиця” ми дізналися захоплюючу історію про те, як зло було покаране, а добро, милосердя і працелюбність – щедро нагороджені. Пасербиця тяжко працювала, а її мачуха все була незадоволена. Одного разу дівчинка випадково упустила в колодязь свій починок. Нерідна мати примусила полізти його діставати, і пасербиця впала у криницю.
А прийшла до тями на чудовій зеленій луці. Дівчинка пішла і по дорозі допомогла хлібові, яблуні. Потім побачила хатинку, з вікна якої визирала стара баба. Хоч вона була й страшна,
Та через деякий час чомусь її потягло додому. Пані Метелиця щедро трудівницю нагородила і відпустила. Коли так само хотіла одержати винагороду і рідна дочка мачухи, то в неї нічого не вийшло. Адже росла вона лінивою, байдужою, жорстокою. І, замість золота за хорошу службу, одержала смолу, від якої й до кінця життя не відмилася.
Так були покарані дочка і мати за їхнє зло та ледарство. Отже, головна думка в цій казці – хвала працелюбності та осуд лінощів і неробства, жорстокого ставлення до близьких людей.