Ущербність і вульгарність людей, що ставлять матеріальний добробут вище духовного в добутку А. С. Пушкіна “Пікова дама”

1. Ідейний зміст добутку. 2. Моральне падіння Германна. 3. Вузьке коло персонажів повести.

А. С. Пушкін створює “Пікову даму” в 1833 році.

До цього часу поет уже досить доросла зріла людина зі своїми цілком сформованими поглядами. У своєму добутку він серйозно показує й розглядає проблему єдності азарту, багатства, любові й світському життю И саме в такій послідовності одне складове не може існувати без іншого. Азарт неминуче приводить до недостачі засобів і до активних пошуків грошей на наступну гру.

Тут явно простежується вплив зовнішніх обставин на поводження головного героя. Його лихо полягало в тому, що парубок не усвідомлював і не цінував чистоту, доброту, відданість інших людей, всі вимірюючи матеріальними катеГореями.

Навіть сильна особистість, яким був Германн, не здатна впоратися й перебороти це омана Головний герой із самого початку вибирає шлях азарту, вкладаючи всі свої сили й устремління в марне по суті справи заняття. Зумівши уникнути одні помилки, він проте робить інші. Потайливий і честолюбний Германн “мав сильні страсті й вогненні уява, але твердість урятувала його від звичайних оман молодості”, однак ощадливість послужила тому, що він втратив любов Лізи, найяснішого, що траплялося в його житті.

Повість “Пікова дама”, на думку літературознавців, є одним із самих новаторських добутків свого часу Вона вражає читачів своєю оригінальністю, містичністю, хоча проблеми в ній піднімаються цілком реальні.

Пушкіна, що ратує за усунення в прозі зайвих изисков і поворотів, використовує проста й лаконічна мова, утримуючись від граматичних і синтаксичних хитрувань. Саме тому авторські епітети й інші язикові засоби не тільки не заважають, а допомагають сприйняттю добутку, роблячи більше доступним той або інший епізод. Олександр Сергійович особливо ретельно підбирає в повісті епіграфи, які як би випереджають зміст наступної глави.

Кожне із цих виражень превосходно відбиває описуваний момент Особлива роль приділяється загальному епіграфу: “Пікова дама означає таємну недоброзичливість”.

Саме це почуття проявляє до Германну графиня Томська. Його ж викликає головний герой в автора добутку. Таким чином, пікова дама виступає як своєрідний символ кари для всіх обивателів, для тих, хто може проміняти любов на вульгарність, щирі цінності на самообман і негативні думки.

Дія повести починається з оповідання графа Томського про таємничу історію, що приключилася з його бабусею в молоді роки Жінка мала успіх у світському суспільстві й слила химерною красунею.

Один раз вона програла в картах величезну суму грошей, не могла заплатити борг із власних засобів. Люблячий чоловік навідріз відмовився виплачувати гроші за свою азартну дружину. Графині Томської довелося звернутися до свого старого знайомого графа Сен-Жермену, що славився своїм багатством Чоловік запропонував світській красуні відігратися, довідавшись таємницю трьох крат, однак після цього вона ніколи не повинна була сідати за картковий столик.

Графиня погодилася.

Вона змогла відігратися й все життя вірно зберігала свою таємницю. Лише один раз вона допомогла своєму знайомому Чаплицкому відігратися з умовою. Що той назавжди залишить азартні ігри Оповідання онука таємничої баби запав у душу Германна, що не міг брати участь у карткових іграх через своє незавидне матеріальне становище.

Ця людина була сином німця, що обрусів, що оставили йому невеликий капітал. “Будучи твердо переконаний у необхідності усталити свою незалежність, Германн не стосувався й відсотків, жив одним жалуванням, не дозволяв собі найменшій примсі…

Будучи в душі гравець, ніколи не брав він карти в руки. Тому що розрахував, що його стан не дозволяв йому жертвувати необхідним у надії придбати зайве”. Безумовно, така людина не могла не зайнятися ідеєю довідатися таємницю трьох таємниць. Більше того, він намірився бути представленим бабі в що б те не стало Поки він міркував, як домогтися цього, ноги самі собою приносили його до заповітного будинку, де жила графиня.

Один раз в одному з вікон він побачив прекрасну дівчину, і це вирішило його долю.

Лизанька була вихованкою старої дами, що була досить винахідлива у своїх примхах. Дівчина була теперішньою мученицею в цьому будинку: “Вона розливала чай і одержувала догани за зайву витрату цукру; вона вголос читала романи й винувата було у всіх помилках автора… Їй була призначена платня, що ніколи не доплачували… Всі її знали й ніхто не зауважував; на балах вона танцювала тільки тоді, коли бракувало vis-a-vis…

“. Безумовно, це засмучувало самолюбну дівчину Можливо, саме тому вона так швидко звернула увагу на розважливого Германна, що просто завалив її любовними записками, узятими з німецьких романів. Через любов недосвідченої дівчини молодий інженер хотів добратися до баби.

Він наполіг на побаченні з Лизанькой у неї в комірці, коли графині не буде будинку.

Однак господарка зненацька повернулася У надії випитати в Томської її таємницю, Германн сховався в неї в кабінеті. Уночі парубок вийшов зі своєї схованки, однак слабке старе серце не витримало такого потрясіння, і графиня вмерла. Залишивши покійницю, Германн піднявся до дівчини й сказав їй про смерть її благодійності.

Слова брехливого шанувальника розбудували Лизаньку, вона раптом зрозуміла, що “у цієї людини, принаймні, три лиходійства на душі!” Парубок зізнався також, з якою метою він почав залицятися за дівчиною. Йому не було її шкода, як не випробовував він почуття провини стосовно нещасної баби.

“Одне його жахала: безповоротна втрата таємниці, від якої очікував збагачення Ніким не заміченому Германну вдалося покинути будинок. Парубок навіть прийшов на похорони графині, оскільки не міг “заглушити голос совісті, що повторював йому, що він убивця”..Він, будучи холоднокровним військовим інженером, здатним підкоряти свої почуття розуму, все-таки не може відскіпатися від жалів про загублену таємницю.

Його метою було самоствердитися в суспільстві за допомогою певного капіталу, що зі смертю баби відсувалася на невідомо який час. На наступну ж ніч після похорону Германну приснився сон, у якому баба відкрила йому таємницю трьох виграшних карт: трійки, сімки й туза. Замість вона зажадала, щоб інженер женився на її вихованці.

Парубок довго не міг отямитися, і вірячи й не вірячи одночасно своєму баченню Три цих карти переслідували його й на Яву, і в сні: “…трійка цвіла перед ним в образі пишного грандифлора, сімка представлялася готичними воротами, туз величезним павуком”.

Відтепер Германном заволоділа одна єдина думка – “скористатися таємницею, що дорого йому коштувала”. Нарешті знайомий звів інженера з головою суспільства багатих гравців Чекалинским. Виявившись за картковим столом, Германн поставив на кін усе, що в нього було – сорок сім тисяч Він виграв, одержав гроші й відразу відійшов від стола.

Наступного дня парубок знову з’явився в Чекалинского й поставив всі свої гроші й учорашній виграш на кін.

Германн знову виграв, збільшивши свій капітал на дев’яносто чотири тисячі, але не став продовжувати гру. Успіх настільки закрутив голову, що парубок зовсім забув і про умову баби, і про саму Лизаньку. На третій день Германн знову сидів за ігровим столиком.

Цього разу він програв всі свої гроші. Йому випала пікова дама, що сильно нагадує графиню Томську Не винеся потрясіння, інженер збожеволів.

Життя інших героїв повести зложилася цілком благополучно. Лизанька знайшла своє щастя, вийшовши заміж за люб’язного парубка, а онук баби просунувся по службовим сходам і женився на князівні Поліні. Можна сказати, що Германн по заслугах поплатився за своє бездушшя, хитрість і прихильність скоріше до миру матеріальному, ніж духовному. У повісті “Пікова дама” порівняно мало діючих персонажів Усе вертиться по суті справи навколо трьох людей: Германна, графині Томської і її вихованки Лизаньки.

Головний герой при цьому має натуру досить багатозначної й трагичной.

Певні подібності зближають його з Лизанькой. Однак на відміну від свого мнимого шанувальника дівчина прагне не до матеріальних благ, а на щастя, яких розглядає, як життя з коханою людиною Її думки й мрії чисті й безневинні. Можливо, саме тому автор наприкінці добутку здійснює її мрію.

Але самої таємничої й навіть трішки “демоничной” з’являється перед читачем сама графиня Томська.

Жінка, що прожила насичене бурхливе життя, наприкінці свого шляху як би перероджується в пікову даму, що несе в собі таємну недоброзичливість. Саме вона стає мимовільною призвідницею всієї цієї страшної історії Олександр Сергійович напевно спеціально зупинився тільки на цих трьох образах, зробивши інших персонажів тільки статистами, на тлі яких розігруються ці трагічні події. Це дозволило йому не розпорошуватися, а повністю сконцентруватися на головній темі добутку, більш яскраво показати наслідку матеріалістичного відношення до життя, довести, що крім коштів у цьому світі існують по-справжньому важливі речі – добрі людські почуття, любов, уміння тримати своє слово


Ущербність і вульгарність людей, що ставлять матеріальний добробут вище духовного в добутку А. С. Пушкіна “Пікова дама”