Урок порівняльного лінгвістичного аналізу тексту за поемою Данте Аліг’єрі

Мета: розкрити особливості зображення Пекла та Раю у поемі Данте, порівняти характер зображуваного; розвивати навички аналізу художнього твору, вміння характеризувати художній образ, визначати художні засоби їх творення; розвивати навички дослідницької діяльності; утверджувати пріоритет особистості та загальнолюдських цінностей.

Обладнання: дидактичний матеріал (додатки до уроку), репродукції картин митців Відродження, ілюстрації до твору Г. Доре, В. Блейка, Е. Делакруа.

Хід уроку

І. Активізація навчальної діяльності учнів

1.Слово

вчителя. “Крізь мене йдуть до міста мук найтяжчих…”, – рипить пекельна брама, і два поети, Данте і Вергілій, відправляються у дивовижну мандрівку. Чимало побачать вони на своєму шляху. Пройдуть повз пишний замок, залитий ясним світлом, де перебувають славетні герої старовини, побувають у страшному підземеллі, в якому караються грішні душі, потраплять до пекельного міста Діте, дійдуть до самого осередку землі, де в льодовій скелі терпить муку сам Люцифер, пан і в’язень цього світу страждання. Ще до них у потойбічних світах побувало багато героїв світової літератури. Щоб дізнатися про свою долю, викликав
душу померлого віщуна Тіресея велемудрий Одіссей.

Від свого покійного батька Анхіза довідався про Майбутнє славного Риму Еней, герой Віргілієвої “Енсїди”. Цілу низку сюжетів дає нам і Середньовіччя. Ще в IV столітті з’явилося так зване “Видіння Павла”, започаткувало розвиток цілого кола ірландських легенд про відвідини Пекла та Раю. Вже в XII столітті було написано славетне “Видіння Тунгдала”, герой якого потрапив до Пекла, але повернувся, щоб розповісти про невідворотність Божої Відплати. Серед цих оповідей, або так званих “візій”, поема Данте посідає особливе місце, бо в ній є дещо своє, неповторне.

Наш герой заблукав, утратив правильний шлях, але схотів знайти істину, і тому вирушив у мандрівку. Перед нами, власне, драматична Історія загибелі (Пекло), переродження (Чистилище) і відродження (Рай) людської душі. Данте прагне провести читача через страждання до пізнання вищої істини, до розуміння сенсу життя.

Дві різні частини Всесвіту – Пекло таРай, але вони мають спільні риси.

2.Визначення спільних ознак зображення Пекла та Раю.

1)це потойбічний світ;

2)високий стиль розповіді – Данте розмірковує про метафізичні проблеми;

3)побудова частин (33 пісні у кожній частині);

4)всі частини поеми написані терцинами.

II. Робота над темою уроку

Слово вчителя. Велике значення для розкриття задуму поеми мають розбіжності, які ми визначимо під час дослідження тексту.

А) Бесіда: Назвіть імена тих, хто опинився у другому колі Пекла. Що це за персонажі?

Як вони характеризуються в перекладі Є. Дроб’язка? (“За перше меншого, та від розпук Кричали душі голосніш довкола”.)

-Чому Данте об’єднав їх, незважаючи на різну соціальну приналежність?

Як Данте ставиться до них? (Як поет Середньовіччя – засуджує, а як людина – співчуває, розмовляє з ними.)

-Хто знаходиться в останньому колі Пекла?

-За що несе покарання Люцифер? (Люцифер повстав проти Бога. У кожній з трьох пащ він терзає грішників – Брута, Касія – убивць Цезаря, й Іуду – Ісусового учня, який зрадив його.)

-Чи співчуває Данте їм?

-Яких міфологічних героїв зустрічає у Пеклі Данте? (Харона (Пекло, 111,82, 97), Міноса (ПеклоХ4-10), Цербера (Пекло, VI, 1316)).

-Як Данте змальовує постаті героїв? Чи можна визначити їх характер за описами?

-Чи можна намалювати поетичні образи Данте фарбами? Чи, може, краще графічно?

-Як ми можемо узагальнити наше враження про грішників Пекла? (На кожному етапі результати узагальнення заносимо у таблицю.)

(Це негативні герої, але вони яскраві, колоритні фігури, кожний з них особливий, зі своїми конкретними рисами.)

-Назвіть героїв, які знаходяться у Раю, та охарак

Теризуйте їх.

(Усі вони доброчинні, ідеальні, схожі один на одного, вони не мають індивідуальних рис, їх портрети нагадують портрети героїв середньовічних творів – саг, героїчних пісень, лицарських романів.)

Б) Дослідницька робота. Визначте особливості портретів Данте та зразків середньовічної літератури.

У тій горі стоїть старик великий, Що від Дам &;#8216;яти спину відверта, Як в дзеркалі, у Римі бачить лики. А голова вся щирозолота. І щиро срібні в нього руки й плечі, А з міді все – від низу й до живота. І дві ноги суціль – залізні речі. Крім глиняної правої ступні, Яка важкі трима кістки старечі. (Капаней (Пекло, XIV, 103114))

Все, чим Природа чи мистецтво й нині Чарують зір, вловляючи серця, Чі: в людськім тілі, а чи на картині, Мізерним видалось би до кінця Проти відради, що мені засяла, Як глянув я на блиск її лиця. (Беатріче (Рай, XXVII, 94-99))

2. Художній простір.

А) Бесіда.

-Як Данте описує художній простір Пекла? (“Похмурий світ”, “туманний край, “непрозора мла”).

-Яке враження справляє на нього ця картина? (Художній простір нижній, гнітючий.)

-Який художній простір ми спостерігаємо у Раю?

(“Небесна вись”, “простори”, “край ясний”, “сяйво”, “в палаці вишньому”).

– Які епітети ми можемо дібрати до картини Раю? (Верхній, широкий, “свій”, вільний, світлий.)

-Проаналізуйте пейзажні замальовки Данте. Чи можна їх перенести на папір? Якщо так, то завдячуючи чому цим пейзажам притаманна зовнішня виразність?

Пройшли ми колом тим на самий верх, Звідкіль стікав ручей, зникавши в рові, В якому промінець останній мерк В воді, скоріше чорній, ніж багровій. І ми зійшли в провалину саму, Ідучи вслід похмурому струмкові. Збігаючи р ненависну пітьму, Спливала річка, наче під ворота, Під те багно, що Стікс йому ім’я. (Пекло, VII, 100108)

-Які засоби художньої виразності використовує Данте, коли описує пейзажі потойбічного світу?

-Проаналізуйте описи лісу (на початку “Пекла”, наприкінці “Чистилища”).

На півшляху свого земного світу

Я трапив у похмурий ліс густий,

Бо стежку втратив, млою оповиту.

О, де візьму снаги розповісти

Про ліс листатий цей, суворий, дикий,

Бо жах від згадки почина рости!

Над смерть страшну гіркіший він, великий…

(Пекло, І, 1-7)

Готові листя ворухнуть своє,

Вершки дерев назад всі напрямлялись,

Де першу тінь священний шпиль дає.

Але вони не дуже відхилялись,

Тож щебетухи в вітті чарівнім

В мистецтві дивовижному вправлялись

І радісним цвіріньканням своїм

Виспівували величання сходу,

А лист одлунював повтором рим…

Та зліва річка враз мене спинила,

І хвилі пробігали в ній дрібні,

Й трава обабіч неї зеленіла…

4.Почуття.

А) Бесіда.

-За допомогою яких органів чуття Данте пізнає Пекло та Рай? (У Пеклі він бачить, чує, сприймає на дотик, запах (“грім оглушливий я враз почув”, “смерділи під ногами”), у Раю поет переважно бачить (“простежив я стежки”, “я бачив шлях”, “я обдивився ближче”).

-Чому в Дайте у Пеклі задіяні майже усі органи чуття, а у Раю – тільки зір?)’ Пекло зрозуміліше й ближче, це сучасна Флоренція, Рай – недосяжний, незро

Зуміліший.)

5.Типи мовлення та лексика.

А) Бесіда.

-Яким типам мовлення Данте надає перевагу, розповідаючи про Пекло та Рай? (У Пеклі – розповідь, опис, роздум, у Раю більше опису.)

-Як емоційно забарвлена лексика, яку використовує Данте для розповіді про Пекло та Рай? (Пекло – лексика негативно забарвлена, конкретна, Рай – урочиста, абстрактна.)

Ні. Узагальнення матеріалу

Висновки учнів – заключний етап роботи з таблицею.

Пекло – жахливий, чорний, страшний, це – “нижній” простір, він “давить” на героя, тут знаходяться душі грішників; одним Данте співчуває, інших ненавидить. Вони – грішники, але майже кожний з них яскрава, колоритна особистість зі своїми індивідуальними рисами. їх покарання жахливе. Данте все це бачить, чує та відчуває і користується, розповідаючи про це, конкретною та негативною лексикою. Рай – це місце, де знаходяться блаженні тіні праведників. Це “верхній”, “свій”, світлий, широкий простір, відсутні конкретні предметні деталі.

Лексика розповіді про Рай висока, урочиста, а герої ідеальні. Данте розповідає про Рай із захопленням.

Домашнє завдання: написати твірмініатюру “Пекло та Рай моєї душі”.

О. В. Янкович, учитель зарубіжної літератури Хмельницький


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Урок порівняльного лінгвістичного аналізу тексту за поемою Данте Аліг’єрі