8 клас
Й
III варіант
Різні люди ставляться до Батьківщини по-різному. “Поганому синові батьківщина не в моду”, – кажуть у народі про людей, які зневажають Вітчизну, насміхаються з неї. Але, на щастя, живуть в Україні й такі люди, яким “у рідному краю і бур’янець пахне”. Якби таких серед нас було більше і якби вдалося байдужим розкрити очі й серця назустріч рідній державі, не знала б вона горя.
Процвітала б тоді наша Україна серед інших країн…
Та були і в нашій державі “кобзарі – гудці народні, що співали-віщували
Читаєш твір і розумієш: автор – вірний син своєї Батьківщини, серце якого сповнене болю, бо багато поруч людей, “котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали”.
Невже немає надії на повернення втрачених дітей додому? Цій надії і присвячена поема. Вороний розповідає в ній про молодого половця, який розкішно жив у чужій країні, забувши свій степ.
Та чарівне євшан-зілля, що виросло в широкому половецькому степу, миттєво
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!
Вороний з болем говорить, що в нас нема “тієї сили, духу, що зрива на ноги”. Та надія продовжує жити. Можливо, і нам пощастить знайти “того зілля – привороту, що на певний шлях направить”.
Будемо сподіватись, що знайдемо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)