ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ – ГРИГІР ТЮТЮННИК – ЛІТЕРАТУРА XX ст
11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ГРИГІР ТЮТЮННИК ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ Любові всевишній присвячується Я виходжу з-за клубу, в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли
11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ГРИГІР ТЮТЮННИК ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ Любові всевишній присвячується Я виходжу з-за клубу, в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли
Коли мені в школі задали написати твір про мою улюблену пору пору, я вагався недовго. Так, мені подобається золота осінь, білосніжна зима. Я також люблю
Ми живемо в прекрасному краї – Україні. Він славиться родючими землями з багатими врожаями, чудовою природою. Ми вивчаємо унікальні природні та кліматичні умови нашої країни
Барвінок, мак – рослини-обереги Загальновідома споконвічна любов нашого народу до рослин та дерев. Первісна релігія наших предків-язичників грунтувалася на шанобливому, побожному ставленні до наших зелених
Картина Валентина Александровича Серова “Девочка с персиками”, написанная в 1887 году, – одно из первых крупных его произведений. На картине изображена общая любимица художников, гостивших
Павло Григорович Тичина (1891-1967 pp.) Життєвий шлях Один із дослідників творчості Павла Тичини Василь Стус вважав долю Тичини трагічною: видатний поет занапастив половину свого мистецького
Тарас Григорович Шевченко Світове значення творчості Думка, що творчість Т. Г. Шевченка належить не лише Україні, а і всьому світові, підтверджується тим фактом, що його
Література XX ст. Василь Андрійович Симоненко належить до покоління “шістдесятників”. Він прагнув осмислити життя, звернутися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. B. Симоненко
Тема. Т. ШЕВЧЕНКО “І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОДЖЕНИМ…”. КРИТИЧНИЙ ПОГЛЯД НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ЗАДЛЯ ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО 1. За що поет дорікає панству? А
Бог дав нам музику, щоб ми насамперед підіймалися нею вгору. Ф. Ніцше Музика супроводжує людину з колиски і до останнього подиху. А ті, хто вірить
Одного разу я прийшов додому зі школи. Батьків не було вдома, я знав, що вони на роботі. Стояла осінь, всі вікна та кватирки було зачинено.
Важко посперечатися з тим, що всі ми інколи помиляємося. Ніхто не знає усього, часто ми користуємося недостовірною інформацією, інколи підводить пам’ять. Мало хто може передбачити
Тільки-но сходить сніг навесні, до життя пробуджуються одні з найулюбленіших дерев, що ростуть у наших краях. Вони прикрашають вулиці українських міст та парки, а також
– Здравствуйте, Наталья Никитична! – Здравствуй, Яночка! Чем могу помочь? – Я хочу сдать книжки, которые прочитала. Они мне больше не нужны. – Так, посмотрим,
Наступает ночь, и лес затихает. Умолкает птичий гомон. Становится темно и тихо. В тишине слышен каждый стук, каждый шорох. Таинственно шумит ветер в ветвях деревьев.
Ольга Юліанівна Кобилянська (1863-1942 pp.) Інші твори У подальші плани письменниці входив розгляд питання становища жінки в суспільстві з позицій соціальних. Остаточним відходом від традиційного
Плекаймо у собі майстра! У кожній людині живе потяг до прекрасного. Краса нікого не залишає байдужим, вона творить з людиною дива. Завжди хвилює й захоплює
Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут, нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки
Осіння днина. У таку ніколи не сидиться вдома. Як чудово, йдучи на прогулянку, вдихати пахощі достиглого поля, слухати прощальні пісні птахів! Бачу біля струмочка розложистий
Осінні замальовки (твір з односкладних речень) Павутиння. Листя. Сонце. Повітря. Знову павутиння. Тихо. Тепло. Сухо. Прозоро. Місто. Повільні рухи. Стежка. Стежка. Золото… Золото дерев. Золото
15 речень, 12 реплік – Маріє Михайлівно, добрий день! – Добридень, Наталочко! – Маріє Михайлівно, а яку пісню ми будемо сьогодні розучувати? – Будете співати
Література XX ст. 1. Жанр роману В. Підмогильного “Місто”: А Історичний; Б соціально-побутовий; В інтелектуально-психологічний; Г соціально-психологічний; Д автобіографічний. 2. “Він був лагідний і грубший,
Я дуже люблю читати книжки, мама казала, коли я ще був у другому класі, що я – не дуже сучасна дитина, бо мене важко було
Hobby is a favorite occupation of a person in his or her free time. People are different so they have hobbies of various kinds. Somebody
Є такий стан людської душі, коли хочеться жити і жити, злетіти в небо, сміятися і співати, дарувати свою радість усім, хто поруч. Таке почуття називають
Мабуть, рідко можна знайти таку людину, яка б не захоплювалась українською рослинністю. Чим вона так вабить людей? Насамперед, своєю особливою красою та символікою. Наприклад: Дуб
Нет никаких сомнении, что лев – царь зверей. Вид у льва царственный, величественный. Огромная мохнатая морда, внушительные клыки, мощные лапы, выносливое тело – все это
– Доброго дня! Ви прийшли щодо вакансії торгового представника? – Так, ось моє резюме. – Ваш досвід роботи становить рік, чи не так? – Так.
Скажеш одне тільки слово “Україна” – і в уяві постають тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й у дворі, верба край долини.
Я познайомився з ним у будинку наших знайомих: тітки Ірини і її дочки Іри, моєї однолітки. Коли ми з мамою прийшли до них у гості,
Коли до нас приходять гості, вони завжди дивуються, побачивши серед красивого посуду в серванті велику стару чашку. Із зазубринками, зі стертим, уже незрозумілим малюнком, вона
Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб
У VI сторіччі до нашої ери нечуваного розквіту досягло старогрецьке місто Ефес, засноване на західному узбережжі Малої Азії в Карії ще у XII сторіччі до
Варіант 1 Мене звуть Юля. Так мене назвали мама з татом. А точніше, моя мама дуже хотіла назвати мене саме Юлею. Мама заздалегідь підібрала мені
Література XX ст. 1. До якого літературного роду належить переважна більшість творів Миколи Куліша? А Лірика; В драма; Б епос; Г ліро-епос. 2. Позначте, з
В детстве я часто смотрел телевизор, когда сидел дома, и мне было нечего делать. Я смотрел фильмы, мультики, разные шоу, концерты “звезд”, передачи про животных
Книги роблять наше життя яскравіше і цікавіше. А ще вони вчать нас любові, добру і сміливості. Одна з моїх улюблених книг – “Квітка-семикольорівка” Валентина Катаєва.
УБИВАТИ забивати, умертвляти, угроблювати, разити, (карати) страчувати, (худобу) бити, (свиней) різати, колоти// віку скорочувати, зводити в могилу, зводити зі світу. УБИВСТВО страта, душогубство, (рідних, однодумців)
Барви осені різнокольорові… Жодна інша пора року не радує око таким багатством кольорів та відтінків, хоч кожна по-своєму красива. Осінь недарма називають золотою – особливо
Как редко мы задумываемся над привычными для нас вещами. А бывает, что их значение невозможно переоценить. Например, все знают, что вода – жизненно необходима нам.
Сучасне життя висуває досить чіткі та зрозумілі вимоги до людей, які прагнуть бути успішними у суспільстві. Кожен з нас розуміє: якщо бажаєш жити в достатку
ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. ІСТОРІЯ РУСІВ “Історія русів” – літературно-публіцистична пам’ятка кінця XVIII – початку XIX ст. Авторство твору не встановлене. “Історія
Література XX ст. Олесь (Олександр) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до
Одного разу я відпочивала в піонерському таборі. В нас була гра “Зіронька”. Настав вечір, і ми вирішили перебути ніч у лісі. Я лягла під деревом,
Я вважаю, що цей вислів правдивий, бо й справді Батьківщину любимо, як матір, не тому що велика, а тому, що наша. Адже любов до Батьківщини
Мій чотириногий друг Вона примружує очі, ліниво потягується, а потім несподівано плигає прямо мені на зошит. Сидить і виразно дивиться на мене, неначе про щось
Повага до старших традиція в Україні Історія нашої країни нараховує вже багато століть і навіть тисячоліть. За цей довгий час у нас з’явилось багато традицій.
Рідний край Рідний край – це цілющі джерела, до яких пробивається гострий корінець людської свідомості, пробивається до життя, до знань, до світла. Краю мій зелений,
Духовне багатство – це не лише інтелект, рівень знань, майстерності, досвіду, а й особливості вдачі, генетичне підгрунтя, у якому зародилися паростки художнього мислення. Сам інтелект
Олександр Петрович Довженко (1894-1956 pp.) Життєвий і творчий шлях “Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм”, – так говорив про себе Олександр Петрович