Настала весна. Сніг ще не скрізь зійшов, але в повітрі вже носиться передчуття тепла. Вчора ми ходили в Ботанічний сад, спостерігали, як прокидається природа, які птахи першими прилітають ранньою навесні з південних країн.
А сьогодні на уроці нам задали написати твір по картині Саврасова “Граки прилетіли”.
Картина Саврасова з вражаючою точністю передає атмосферу весни. Створюється відчуття, що ти не в класі дивишся на картину, а сидиш в сільському будиночку і дивишся у вікно. Повітря чисте і прозоре, як кришталь. По сірувато-блакитному
Від землі йде легка пара, хоча сніг ще не зовсім зійшов. Він почорнів, покрився легкою скориночкою, в багатьох місцях розтанув. У низинах багато талої води. На передньому плані декілька старих, кривих берізок. На них граків в’ють гнізда.
У берізок на снігу багато пташиних слідів. Осторонь біжить грак, тримаючи в дзьобі гілочку. Трохи далі стара капличка з облізлим дахом.
За нею видніється рілля.
Все на картині в м’яких, приглушених тонах. На ній немає ні яскраво-червоних, ні яскраво-жовтих фарб, проте картина світла, і головне – на ній ми відчуваємо повітря. Сам Саврасов говорив, що без повітря пейзаж – не пейзаж.
Все на картині по-весняному радісне і святкове.
І настрій від неї також стає світлим і радісним!