В сучасному світі, де бал правлять гроші, а кохання вимірюється ціною подарунків, фраза “серцю не накажеш” здебільшого викликає подив.
Поведінка головної героїні поеми Івана Котляревського “Наталка-Полтавка” у сучасних дівчат викликає подив. Її чесний, добрий і чистий образ вражає лебединою вірністю, адже вона любила і берегла пам’ять про свого коханого довгі чотири роки. В наш час не всім дівчатам до снаги чекати два роки свого хлопця з армії, а тут, незважаючи на тиск матері, вона не змогла відректися від кохання свого життя.
Мало
Бо лише воно робить людину щасливим, лише воно розкриває людські таланти та перетворює найзапеклішого циніка у романтика.
Ніякі дорогі та дизайнерські речі не замінять тепло обіймів коханої людини, блиск брильянтів не зрівняється з сяянням коханих очей, а від швидкості
Кохання не дається легко, за нього треба боротися. Людина може кохати, але в неї не завжди знаходиться достатньо сил, щоб протистояти труднощам. Проте, перед силою великого кохання руйнуються всі перепони та відступають усі злі сили.
При поверненні Петра возний з Терпелихою згоджуються на їхнє одруження, бо бачать, що не зможуть перешкодити їхньому коханню.
Не треба пручатися та слухати поради суспільства у такій делікатній справі. Зараз люди забули, що таке прислухатись до свого серця. Вони розкладають по поличкам логіки будь-які явища та вчинки, намагаються знайти раціональне пояснення всьому навколо.
Та лише серце знає вірну відповідь. Його не зіб’єш з пантелику, адже йому не накажеш.