Твiр-розповiдь. Як я вiдпочивав улiтку

Цього лiта менi пощастило побувати бiля моря – їздив туди разом з бабусею. Невелике приморське мiстечко Скадовськ зустрiло нас привiтно. Я приїхав сюди вперше, а бабуся була у Скадовську не раз, бо родом iз Херсонської областi.

Тому вона й була моїм ´iдом: розповiдала, показувала, згадувала.

Треба було бачити, як зрадiла бабуся, коли ми пiдiйшли до моря! Вона аж руки пiдняла, наче хотiла полетiти разом з чайками… Я зрозумiв: бабуся вiдчуває себе тут такою ж молодою, як була колись.

Незабутньою лишиться для мене подорож на острiв Джарилгач,

куди ми дiсталися катером. Яке повiтря! Настояне на травах, воно переповнює груди, i дихається тут легко-легко.

Чебрець, ковила, польовi квiти – такого рiзнотрав’я я ще не бачив. Щоб знайти притулок вiд вiтру, ми зробили курiнь iз сухих водоростей. Купалися, загоряли.

А ввечерi знову-таки катером повернулись до мiста.

А ще ми їздили автобусом у славнозвiсний заповiдник, про який ранiше я тiльки читав. Асканiя-Нова – унiкальний куточок планети, гордiсть нашої України. Вiн займає тридцять три тисячi гектарiв степу i включений до мiжнародної мережi бiосферних заповiдникiв.

Чудовий ботанiчний сад i унiкальний зоопарк, якого немає бiльше нiде: тут таке рiзноманiття рослинного та тваринного свiту! Антилопи, зебри, оленi гуляють на степових просторах Асканiї-Нової.

Спасибi, бабусю, за чудове лiто!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)


Твiр-розповiдь. Як я вiдпочивав улiтку