На літні канікули я поїхав до бабусі в село. Незадовго де мого приїзду у бабусиної корови Зорьки народилося маленьке теля – бичок. Воно було товстеньке, чорненьке, з великою білою плямою лобі. Я назвав його Мишком.
Теля росло швидко, було рухливе. Коли я брався за маленькі роги бичка, він рдився і буцав мене. Якось увечері стадо корів поверталося додому. Хвіртка Вула відчинена, і Мишко вибіг на дорогу. Попереду йшов Великий бик.
Помітивши теля, він розлючено кинувся на нього. Ударом рогів він звалив Мишка. Той впав на землю І жалібно застогнав.
Побачивши
Ми промили рану і перев’язали її. А на поламану ногу наклали шину і туго забинтували. Дуже допомогла нам у цьому моя мама-медсестра.
Щодня ми старанно обробляли рану ліками і перев’язували її. Я приносив теляткові конюшину, інші трави, підгодо-иував молоком. Мишко швидко одужав.
Шину ми зняли, рану вилікували, і телятко стало знову веселим і життєрадісним.