Мудрість нашого народу нескінчена, і найбільш яскраво вона відображається у прислів’ях, які складалися та накопичувалися багатьма поколіннями наших предків. Одне з добре відомих усім нам прислів’їв – це “Чого собі не побажаєш, не роби й іншим”. І я повністю згоден з думкою, яка вкладена у це прислів’я і повністю підтримую її. Моральні принципи суспільства добре відомі кожній людині і справжній повноцінний представник цього суспільства повинен жити, спираючись на ці принципи.
Кожен раз, опинившись в тій чи іншій ситуації,
Незважаючи на виховання і обставини, в яких росла людина,
Якщо людина бажає іншим чогось поганого, бажає зла, це зло обов’язково повернеться до неї. До такого зла можна віднести війні, злочини, зневагу, егоїзм, байдужість тощо. В український літературі майже кожен твір підіймає питання добра та зла. Найчастіше герої літературних творів опиняються у складній ситуації і перед ними постає складна проблема вибору. І найчастіше усього, ці герої, не зважаючи ні на що, роблять єдиний вірний вибір і не поступаються своїми моральними принципами, які співпадають з моральними принципами суспільства.
Народ – це найсправедливішій суддя і він каже: “Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше”, “Не роби іншому того, чого не бажаєш собі”. І я з цим повністю згодний, бо треба бути вищим за самого себе, переступити через власні почуття і знайти сили жити без зла. І чим більше буде таких людей, тим затишніше буде цей світ і тим комфортніше будуть почуватимуть себе в ньому люди.