На жаль, іноді люди дозволяють собі дійсно погані вчинки. Ми можемо ставитися до цього по-різному, намагаючись засудити чи виправдати людину, яка дозволила собі зробити той чи інший поганий вчинок. Однак при будь-яких обставинах слід неодмінно розуміти, що людина за свої погані вчинки завжди платить. Іноді самою жорстокою і болісною платою за них стають власні докори совісті.
Хтось із нас може дуже сильно здивуватися, дізнавшись, що і серед його друзів є ті, хто робив зло. Якось так здивувався я. Вся справа у тому вчинку, який колись зробив
Всі ми знаємо про те, якою серйозною є проблема бродячих собак. Одна справа – собака в господарстві, коли у неї є власник, який за неї відповідає, утримує і дбає про неї. Інша справа – бродячі собаки, за яких ніхто не відповідає, але які є серйозним джерелом небезпеки для звичайних людей. Нерідко бродячі собаки нападають на людей і навіть загризають їх, в особливості, якщо мова йде і зграї таких собак.
Але в цілому люди звикли ставитися навіть до таких собак спокійно і навіть з жалістю.
Одного разу один з моїх друзів йшов увечері додому. Він проходив якусь вуличку як раптом на нього почала несамовито
Він був настільки наляканий, що просто стрімголов втік. Цією ситуацією він був не тільки наляканий, але і злий. Мій друг – дорослий чоловік, який вже чогось досяг, і йому було дуже неприємно, що якась дворняга поставила його в таке незручне становище. Він вирішив їй помститися. Вдома він знайшов щурячу отруту і ковбасу, він засунув отруту всередину ковбаси і пішов на те місце, де його облаяла собака.
Прийшовши туди, він спокійним голосом покликав собаку і спочатку дав їй шматок звичайної ковбаси без отрути. Вона тут же з’їла його і почала пеститися біля його ніг, просячи ще. На цей раз мій друг кинув їй шматок з отрутою.
Але собака взяла його і швидко кудись побігла. Друг вирішив, що вона з’їсть його потім, і пішов додому.
На наступний день, коли він йшов у тому ж місці, він побачив жахливу картину. У тієї собаки були цуценята. Вона їх захищала, тому й кинулася на нього.
Однак на цей раз він побачив, що всі три цуценяти лежать і не рухаються. Мати-собака бігала навколо них і обнюхувала. Її очі були сповнені відчаю і горя. Друг зрозумів, що він накоїв.
Він отруїв бідних, ні в чому не винних цуценят, саме вони скуштували тієї ковбаси з мишачою отрутою. Спочатку я хотів перестати спілкуватися з цією людиною, коли почув цю історію. Але потім я все ж простив його, сподіваюся, він спокутує свою провину за роки свого життя.