Картина “Ярмарок” (1898) М. К. Пимоненка (1864-1912) розповiдає про одне з яскравих явищ народного життя України. Це було багатоденне, багатолюдне, багатобарвне видовище, не лише мiсце купiвлi-продажу, але й усiляких розваг. Побувати на ярмарку означало “вийти на люди”. Тож не дивно, що український ярмарок знайшов широке вiдображення у творчостi i письменникiв, i художникiв.
Неодноразово звертався до цiєї теми i Микола Пимоненко. Як майстер побутового жанру, вiн у полотнi “Ярмарок” вдається до поширеної в таких сюжетах оповiдностi, де сам
Позаду лайкою i штурханами пiдганяє жiнка.
Ярмарок дiйшов уже свого апогею – полуденне сонце кидає короткi, позбавленi прохолоди тiнi на розпечену, втоптану землю. Натовп на другому планi вирує, здiймаючи гарячу куряву, водночас утворюючи необхiдне тло для головних дiйових осiб, якi є смисловим центром картини. До них
Артистизм полотна засвiдчує високу професiйну майстернiсть автора, його прекрасне знання народного побуту. Картина насичена сонцем, викликає почуття пiднесеного настрою та дотепного гумору.