Твір на тему: Золоте поле

Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело.

А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому.

За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала:

– А як же ти поїдеш, не побачивши золотого поля?

Ці слова зацікавили мене, бо в місті я декілька разів була в ювелірній крамниці й не могла відірвати погляду від красивих золотих виробів.

Бабуся взяла мене за руку і повела з собою. Аж ось прямісінько за нашою хатою я побачила диво. Вранішнє сонце яскраво освічувало поле, де серед зеленої оксамитової травички сяяло безліч маленьких жовтеньких квіточок. І від їхнього блиску все поле здавалося золотим.

Ніякі коштовності не могли зрівнятися з тою красою простеньких кульбабок, яка відкрилася переді мною.

Потім я все літо жила у бабусі й милувалася срібним місячним сяйвом на озері, дивовижної краси квітами, чудернацькими деревами в лісі. Багато нового відкрила для себе. Та й зараз вдома найчастіше згадується бабусине золоте поле.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Твір на тему: Золоте поле