Історія України має багато трагічних сторінок, але найбільшим нещастям для нашого народу стала ліквідація Гетьманщини та перетворення вільного селянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давні вороги українців – польські пани та підпанки, яким російські самодержці роздавали родючі землі своєї Малоросії, саме так з’явилися в Пісках пан Польський – генерал, який за вірну службу від цариці отримав село.
Уперше прибувши в Піски й відчувши опір вільних людей, новоспечений володар зрозумів, що громада добровільно
Із того все й почалося… Пан став брати з селян гроші за користування “його” землею, і згодом колись вільні селяни стали панськими. Уперше біда затесалася в село у вигляді царського генерала, а потім з’явилася разом з удовою-генеральшею та її синочками, і тепер піщани зрозуміли, що пропали навіки.
Кріпосники швидко запрягли людей в ярмо та насолоджувалися
Порожнє серце жінки грілося не біля дітей та онуків, а біля котів…
Зовсім зубожіло село, коли осів на батьківщині Василь Польський, при ньому кріпаки змушені були працювати на панщині вже шість днів на тиждень. На відміну від дружини, він спілкувався з кріпаками: ще підлітком скуб ровесників за чуба, юнаком цінував красу молодих кріпачок.
Пани-кріпосники були не господарями, а хижими експлуататорами, котрі не дбали про землю та про тих, хто там працює. Із року в рік земля виснажувалася, врожаї падали, село дедалі убожіло, морально розкладалося. Пияцтво, злодійство стали звичайними явищами серед кріпаків; неволя, як той чад, задурманила людям голови…