Мене дуже турбує майбутнє моєї країни. Я не тільки тут народився, тут народилися, росли і жили всі мої предки, вони протягом усього життя перебували між такими ж українцями, як і ми. Я хотів би робити багато чого для поліпшення життя країни і життя кожного свого співвітчизника, я бачу в цьому свою мету і призначення.
Але щоб розуміти, яким чином я буду це робити, мені потрібно розуміти, яким буде майбутнє цієї країни. А для розуміння майбутнього необхідно проаналізувати дійсність. Станом на сьогодні ситуація далека від ідеалу.
Економічний
Щоб заробити на власне житло, а значить, і повноцінно створити власну сім’ю, необхідно витратити практично половину життя на роботу. Та й саму роботу знайти складно, молодим фахівцям після вузу пропонують мінімальну заробітну плату, якої ніяк не вистачить для оплати рахунків
Можливо, що кимось із цих нових людей будуть представники нашого покоління.
Але, кажучи відверто, майбутнє України уявити складно. Хотілося б, перш за все, щоб країна як мінімум збереглася в нинішніх кордонах, а як максимум знайшла щось спільне для кожного з її регіонів. Хочеться нарешті розуміти, що в Україні є національною ідеєю і головною цінністю.
Видається, що при хорошому сценарії розвитку подій країною будуть керувати відповідальні політики, але без націоналістичних поглядів. Крім того, при хорошому сценарії Україну чекають активізація і заохочення з боку держави малого підприємництва, реформи судової та правоохоронної системи, будь-які прогресивні заходи для забезпечення соціальної рівності людей і усунення такого великого розшарування і різниці між багатими і бідними, а також, звичайно, реформа освіти та вищих навчальних закладів, щоб у країні було більше професіоналів, які займаються своєю справою.
Про погані сценарії говорити не хочеться, але і вони можливі. Як стає зрозуміло з історії незалежної України, гірше завжди є куди, останнім часом держава стала менш справедливою, багаті – ще багатшими, а люди з невлаштованим життям залишають країну і стають успішними лише закордоном.