Ввічливі слова (твір-роздум)
Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося.
Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Судіть самі.
У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють.
Тоді мені шкода його. Мої батьки ніколи не вживають у розмові грубих слів.
Коротше кажучи, я довго спостерігала за цим хлопчиком. А якось підійшла до нього, посміхнулась і сказала: “Сашо, будь ласкавий,
А я звернулась до нього на Ім’я. По-друге, я сказала ввічливі слова, котрі йому, як на мене, не часто доводилось чути. По-третє, для кожної людини День народження має виключне значення.
Саша спочатку розгубився і, мабуть, хотів відповісти мені якось грубо. Проте я знову посміхнулась. Між тим, у мене дуже чарівна посмішка. “Першого грудня”, – відповів ошелешений Саша і зашарівся. “Дякую”, – просто сказала я.
Цей хлопчик, на жаль, не перестав вживати грубі слова. Але тільки не на мою адресу. Правду сказав хтось із дорослих: “Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)