Вічна проблема добра і зла
Відкиньте ж гіршу частку свого серця
І з кращою живіть – життям чистішим.
В. Шекспір
Споконвіку триває протистояння добра і зла – двох категорій, таких само протилежних, як життя і смерть, кохання і ненависть, світло і темрява, християнство і язичництво.
Здавалося б, ці поняття несумісні і можуть існувати лише як протиставлення одне іншому. Але це не так. І добро, і зло співіснують у людській душі, розриваючи її на шматки.
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між
І дужчий хто – не знаю я.
(Олексанр Олесь)
Проблема вибору між добром і злом – вічна, загальнолюдська проблема. Вона постає перед кожною людиною, і кожен сам, згідно зі своїми моральними засадами та переконаннями, повинен вирішувати, що він обере.
Українські письменники у своїх творах постійно звертаються до цієї проблеми і у багатьох творах вона є основною. Так, у романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” в образі Чіпки, який із невтомного шукача правди перетворився на страшного злочинця, розглядається проблема вибору між добром і злом.
У п’єсі
Але потрібно пам’ятати, що у них був вибір, і вони самі свідомо зробили його.
У повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” душевні поривання героїв сплітаються в чарівну пісню, яку Іван виграє на флоярі, а Марічка виспівує. Ця пісня дихає казковими образами диких гір і засіває гори своєю чарівною мелодією. Від самого початку кохання Івана та Марічки було трагічним. І не тому, що їм на заваді стояла давня ворожнеча родів, а тому, що воно було більшим і сильнішим за життя. “Не набутися нам”, – сумно зроняє ще зовсім юна Марічка слова, які за своїм смислом дорівнюють всій життєвій дорозі. І коли гине Марічка, Іван не в змозі пережити своє кохання, він тане на очах.
Зло здобуває перемогу над життям Івана та Марічки, та воно не в змозі нічого вдіяти з нев’янучою квіткою їх кохання. Письменник у цій повісті показує боротьбу добра і зла не стільки у душах героїв, скільки у навколишньому жорстокому світі, який і розлучив їх.
Але кожна людина повинна пам’ятати, що, які б перешкоди не ставали на життєвому шляху, звинувачувати обставини та інших людей у своїх проблемах – це не вихід. Потрібно, перш за все, розібратися у собі і визначити, якою дорогою йти – дорогою добра чи дорогою зла. Вибір завжди за людиною.
Ухиляйся від злого та добре чини.
(Пс. 36.27)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)