До Великодня мої батьки та бабуся готуються заздалегідь. Усю Страсну седмицю вдома панує якийсь піднесено-святковий і водночас урочистий настрій. Мама з бабусею скрізь прибирають, одне слово – готуються до свята.
Та найважливішими для всієї родини цього тижня є три події. По-перше, вся родина готується до Причастя у Великий Четвер. Напередодні, у середу, ввечері, мама, тато, бабуся і я йдемо до церкви на вечірню, сповідаємося у нашого духівника отця Павла. Отця Павла ми знаємо давно – він частий гість нашої родини.
Наступного дня,
Уявляєш, як зраділи апостоли, побачивши воскреслого Христа. Радості їхній не було меж”.
І, нарешті, третя подія, для мене найцікавіша, – випікання пасочок. Це вже ми
Далі – вже моя справа. Я їх прикрашаю. І тут я даю волю фантазії – двох однакових пасочок у мене не буває. Бабуся завжди задоволена моєю роботою.
А потім найголовніше – свята Великодня ніч. Усією родиною ми пізно ввечері йдемо до храму. Мама намагається вдень покласти мене спати. “Це ж усю ніч у церкві на службі стоятимемо, не витримаєш”, – каже вона. Та де там!
Хіба я можу заснути, коли всі готуються до свята. “Мамо, я витримаю”, – запевняю я її.
У храмі людей – повно-повнісінько. Багато наших знайомих, мама з татом радісно вітаються з ними. Намагаємося стати ближче до вівтаря, щоб усе було добре видно.
Та ось у храмі настала тиша, загасили усі свічки, лампади, вимкнули світло. Стало зовсім темно і тиша така, аж моторошно… А потім із вівтаря донеслося ледве чутно: “Воскресіння Твоє, Христе Спасе… ” – і засвітився у вівтарі вогник. Усі люди, як один, підхопили: “Ангели співають на небесах… ” Священик вийшов із вівтаря із запаленою свічкою і вигукнув: “Христос воскрес!” Усі в храмі в один голос: “Воістину воскрес!” – і почали запалювати свої свічки від свічки отця Павла.
Вмить цей вогонь розійшовся по храму.
Потім був хресний хід. Уявляєте: ніч, темно – і ми, радісні, веселі, зі свічками йдемо навколо храму. Це так здорово!
Знову ми зайшли в храм і почалася Великодня служба. Щоразу, коли священик вітав людей: “Христос воскрес!”, усі дружно відповідали: “Воістину воскрес!” А наприкінці служби святили пасочки, і нас також кропили святою водою – вмить сон куди й подівся (а я вже таки добре стомилася і дуже хотіла спати).
… Люди один по одному почали розходитися по домівках. Кожен ніс додому запалену свічку. Втомлені, щасливі, пішли додому й ми.
Незабутня, свята Великодня ніч! Христос воскрес!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)