Твір на тему: Срібна каблучка (твір-оповідання з власного досвіду)

Наша річка мальовнича. Вона не судноплавна, але місто пишається нею. Через річку перекинуті сучасні мости, по яких мчать авто і бігають трамваї.

У деяких місцях береги річки облицьовані гранітними плитами – дуже красиво. Але я люблю милуватися нашою річкою там, де немає цивілізації, так би мовити, дикою природою. Я із задоволенням слухаю жаб’ячі “оркестри”, спостерігаю за качками, що мирно плавають біля берега. А як гучно вони б’ють крилами, коли шугають.

Кілька разів я бачив над річкою озерних чайок.

Це сталося влітку

минулого року на дикому пляжі. Саме тут на піску я знайшов срібну каблучку. Ігор, мій товариш, сказав:

– Забирай собі, ти ж знайшов. Мамі подаруєш. Це явно жіноча прикраса.

Проте мама була не в захваті від мого подарунка.

– Уяви, синку, хтось, мабуть, страждає, – сказала мама. – Може, це чиясь сімейна реліквія. А ось і надпис усередині каблучки: “З любов’ю”.

– Як же я поверну цю каблучку? Де знайду господаря? – здивувався я. Мама порадила написати об’яву про знахідку і повісити в різних куточках пляжу, де ми відпочиваємо.

Я написав об’яву, вказав свій мобільний, до кого звертатися.

Проблем, де розвісити об’яву, не було: дерев там вистачає.

І ось пролунав довгоочікуваний дзвоник. Жіночий голос сказав:

– Я господарка загубленої каблучки. Де я можу її отримати?

– А ви пам’ятаєте, який напис усередині? – засумнівався я, а чи дійсно саме ця жінка загубила прикрасу.

– Так. Там є слова: “З любов’ю”. Це подарунок мого чоловіка.

Через деякий час я зустрівся з жінкою і повернув каблучку.

Це була невисока на зріст, злегка повна жінка середнього віку. Одягнена зі смаком. Мене вразило її відкрите обличчя, добрі сині очі.

У вухах у неї були срібні сережки. Побачивши, що я звернув увагу на сережки, жінка сказала:

– Сережки і каблучка складають комплект. Дуже дякую вам. – Вона розкрила гаманець, і я здогадався, що вона приготувала винагороду. Несподівано для самого себе я відмовився від грошей – мені чомусь стало соромно.

Вдома мама схвалила мій вчинок і сказала:

– Добрі справи треба робити безкорисливо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Срібна каблучка (твір-оповідання з власного досвіду)