Твір на тему: Співець вільності української

Тарас Шевченко народився в 1814 році в селі Моринці Звенигородського повіту на київщині, в родині кріпака. до 24 років Шевченко залишався кріпаком поміщика енгельгардта. вже в ранньому віці проявився видатний талант художника. Поміщик енгельгардт, бажаючи мати власного кріпосного живописця, віддав Шевченка учитися до маляра в петербург. тут юнак познайомився з відомим художником к. Брюлловим, поетом в. Жуковським та іншими видатними діячами російської культури, що викупили його з кріпосної неволі й допомогли вступити до петербурзької академії

мистецтв. тут, у петербурзі, тарас Шевченко й опублікував знаменитий збірник Т. Шевченко віршів, що отримав назву “кобзар” (1841), у якому з разючою поетичною силою заявив про свою палку любов до нещасливої та пригнобленої Батьківщини.

За кілька років, повернувшись в Україну, Шевченко зблизився з членами таємної політичної організації – кирило-Мефодіївського братерства. У березні 1847 року всі члени товариства були заарештовані. найжорстокіше покарання поніс Шевченко: його віддали в солдати й вислали в орську фортецю, заборонивши писати й малювати. тільки через десять років Шевченко одержав волю, і йому

було дозволено повернутися до петербурга. солдатська муштра й повне безправ’я не зломили дух поета. його творчість стала прапором усіх, кому була дорога Україна.

Роки заслання підірвали здоров’я поета, і 26 лютого 1861 року він помер у віці 46 років. його останки були перевезені в Україну і поховані на Чернечій горі біля канева.

Кирило-Мефодіївське братерство створене в січні 1846 року. Засновниками цього товариства були викладач історії Київсь кого університету М. Костомаров, чиновник П. Гу лак і вчитель В. Бєлозерсь-кий. Воно ставило своєю задачею об’єднання всіх слов’янських земель у союз республік (федерацію) з центром у Києві і знищення кріпосного права.

На кінець XІX століття припав зліт творчого генія видатного представника української культури Івана Франка (1856-1916). Блискучий прозаїк, поет, літературознавець, перекладач і суспільний діяч народився в 1856 році в селі Нагуєви-чах Дрогобицького повіту, в родині сільського коваля. Франко одержав чудову освіту і став доктором славістики Віденського університету, вільно володів польською і німецькою мовами. Усе своє

Життя Іван Франко присвятив служінню Україні, віддавши усі свої сили, весь свій талант боротьбі за національне і соціальне звільнення українського народу.

“Великий Каменяр” – так назвали його нащадки – прожив бурхливе життя, керуючись одним девізом, сформульованим ним самим усього в трьох рядках: Пісня і праця – великі дві сили, їм я бажаю до скону служити. Перша світова війна стала для України справжньою трагедією. оскільки українські землі на момент початку війни перебували в складі воюючих держав, мобілізовані ними українці змушені були воювати один проти одного за інтереси чужих імперій. Українці, громадяни Австрійської держави, підтримували Австро-Угорщину, більш лояльно налаштовану стосовно українства.

Дорогою ціною незабаром після лютневої революції 1917 року був сформований керівний орган української демократії – центральна рада. Її переговори з тимчасовим урядом про надання Україні національно-територіальної автономії не увінчалися успіхом.

Падіння тимчасового уряду в жовтні 1917 року і перехід влади до більшовиків стали причиною конфлікту між новими господарями. У результаті перевороту 29 квітня 1918 року владу центральної ради було з легкістю скинуто. У країні встановилася військова диктатура – так скоропадський розумів гетьманське правління.

Разом з тим скоропадський устиг чимало зробити для стабілізації обстановки в країні, для відродження культури й освіти. За 230 днів існування гетьманства в Україні з’явилися ознаки підйому економіки, відкрилися академія наук і два університети. робилися спроби відродження козацтва як стану. Укладений між воюючими державами в 1918 році в Бресті мир був першою міжнародною угодою України з державами центрального блоку – німеччиною, австро-Угорщиною, туреччиною і Болгарією.

Брестський мир був вигідний виснаженій і напівзруйнованій Україні – вона нарешті змогла вийти з війни й одержати військову допомогу з боку держав блоку в обмін на постачання продовольства. однак лідери центральної ради так і не зуміли виконати взяті ними зобов’язання. тому німеччина підтримала державний переворот, що відбувся в Україні, на чолі якого став колишній генерал російської армії павло скоропадський.

У листопаді 1918 року почалося повстання директорії проти режиму скоропадського. ним керували володимир винниченко і симон петлюра. після нетривалих бойових дій владу гетьмана було скинуто. але переможній директорії незабаром довелося зіштовхнутися з відкритою агресією з боку Червоної і Білої росії, а найголовніше – з небаченим розгулом анархії в країні. армія директорії Унр була змушена боротися не тільки з численними зовнішніми ворогами України, але також і з анархістськими загонами отаманів Григор’єва і Махна. Успіхи Червоної армії призвели до того, що Україна була цілком підкорена більшовицькій Москві. Матеріальні та людські ресурси країни нещадно експлуатувалися в ім’я фантастичної ідеї “світової революції”.

Політика прод-розверстки – конфіскації в українських селян останніх залишків хліба для постачання армії та чиновництва північних столиць – призвела до того, що в 1921 році в Україні почався найжорстокіший голод.

Нестор Махно був надзвичайно популярним на півдні України. Він був творцем Революційної Повстанської армії України (махновців), що нараховувала до 15 тисяч бійців. База махновського руху розташовувалася в містечку Гуляй-Поле (Херсонська губернія).

Махно надав істотну допомогу Червоній армії в розгромі білогвардійських військ під командуванням Вранге ля – кримська група махновців форсувала Сиваш.

Утім, колишні союзники незабаром оголосили Махно ворогом режиму. 28 серпня 1921 року, переслідуваний частинами Червоної армії, важко поранений Нестор Махно переправився через Дністер на румунську територію. Нестор Махно помер у Парижі в 1934 році.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Співець вільності української