Розум без книги – це птах без крил (твір-роздун)
Здавалося б, банальний вислів. Але яку ж величезну роль відіграли книги для всього людства і для України зокрема!
Раніше не було ані радіо, ані телебачення, ані комп’ютерів. Значить, будь-яка передача інформації велась “із вуст у вуста”, тобто від однієї людини до іншої. Величезна кількість інформації втрачалась, що, проте, не заважало формуванню генетичної пам’яті нації. Але ж із винаходом письма, завдяки Кирилу і Мефодію, які винайшли алфавіт, яким ми користуємося і дотепер,
Книги відкрили нам незвіданий раніше, інший світ. Світ науки світ техніки, світ літератури. Читаючи і всотуючи інформацію з книжок, ми трансформуємо її по-своєму, адаптуємо до власного життя.
Ми відкриваємо для себе чужі “вершини” і починаємо своє власний поступ уже не з “нуля”. Недарма наш великий Каменяр Іван Франко у своїх віршах писав: “Книги – морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить”. Дійсно, ми виносимо з книг “дивнії перла” – знання.
Так накопичує свій досвід одна велика істота – Людство.
Саме
Для України історія письменства тісно переплелась з історією формування незалежності. Український народ протягом багатьох століть боровся за незалежність. Саме завдяки Слову, слову з великої літери, завдяки видатним діячам науки і культури в Україні не вщухала національна боротьба. Врешті-решт, ми перемогли. Уже 13 років Україна крокує поруч із багатьма європейськими державами.
Тож хай живе Україна і разом з нею не стихає слава Т. Шевченка, І. Франка, М. Грушевського, Ярослава Мудрого, В. Винниченка і багатьох митців, що віддали все своє життя за нас, справжніх українців!