Твір на тему: ПОЛІТ

Ніч у польоті і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем всесвіту, – їх за гроші не купиш. Пілот на своїй трасі ніколи не буває просто глядачем. Барви землі і неба, сліди вітру на морі, хмари, позолочені заходом, – пілот не захоплюється ними, він думає про них.

Але літак може зробити й інше чудо: він переносить вас прямо в серце невідомого. Ви, мов той біолог, вивчаєте, незворушно розглядаючи в ілюмінатор, людський мурашник – міста, що розкинулися на рівнині, дороги, що біжать до них

і, наче кровоносні судини, живлять їх соками ланів.

Але всі ми знаємо польоти, коли траплялося, за якихось дві години відчуваєш таку самотність, таку одірваність від всього світу, яку не відчув би навіть десь у нетрах Індії, і коли вже й не сподіваєшся повернутись. Жодна бодай найтонша ниточка не зв’язує нас більше зі світом, аж доки ми не наткнемося на смужку, освітлену прожекторами аеродрому. Ніби за межами всього світу, і тільки мотор підтримує нас, і ми висимо в цій смолі.

Намагаємося перехитрити стихію. Ждемо світанку, як садівник жде весни. Ждемо аеродрому, як землі обітованої і шукаємо свою істину в зорях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: ПОЛІТ