Твір на тему: Годинник (твір-казка)

До того, як з’явитися в магазині, усі вони: і великі настінні годинники, і маленькі наручні, і дитячі з кумедними малюнками на циферблаті та забавним “ку-ку-рі-ку!” – проходять навчання і складають іспити. Ще б пак! Саме їм довірено дуже важливу справу – збереження і контроль часу.

Вчасно відходять поїзди і підіймаються у повітря літаки. Дзвенить дзвоник до школи, і вчитель розмірковує над уроками так, щоб жодну хвилину не було витрачено марно. Приймає миттєві рішення хірург.

Змагаються за долі секунди спортсмени.

А годинники,

які б вони не були за зовнішнім виглядом, за призначенням, завжди поруч. їхні стрілки повільно повзуть по циферблату і, здається, ось-ось зупиняться, коли ти байдикуєш або пасивно чекаєш на щось, бо їм шкода марно витраченого часу. А буває, вони мчать, мов скажені, коли ти своєю працею та мріями намагаєшся обігнати час.

Найбільше годинники поважають людей, що вміють свій час планувати. Іноді вони навіть розповідають про них своєму найстаршому родичеві – календарю. Тоді на його сторінках з’являються прізвища винахідників та дослідників, майстрів своєї справи та митців – тих, хто справді стали героями свого часу.

Годинникам дано дзвінке магічне слово “тік-так”, що нагадує стук людського серця. І це дуже влучно, бо вони, саме як серце, відповідають за ритм нашого життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Годинник (твір-казка)