– О Оксане, у тебе сьогодні занадто святковий вигляд! Блуза ошатна, тобі личить білий колір. У тебе якась важлива подія?
– Так, Ганно, мене висунули до шкільного парламенту. Минулого року я там працювала, ось і цього року працюватиму, тому що моя громадська діяльність корисна.
– Що таке шкільний парламент?
– А хіба у вашій школі його нема?
– Я щось чула про парламент, та мені байдуже. Що можуть зробити підлітки парламентарі?
– А ти, Ганно, знаєш, що таке парламент?
– Так, чула. Класний керівник нам пояснила якось,
Ви не видаєте закони, а за всю роботу в школі несуть відповідальність директор та його помічники. Класний керівник відповідає за окремий класний колектив.
– Помиляєшся, Ганно, шкільний парламент може багато. Деякий час у нас була проблема. Повз нашу школу проходили трамвайні колії. Вони багато років не експлуатувалися, і ось нарешті міська влада вирішила зовсім демонтувати трамвайне полотно. Роботи велися, на нашу біду, під час уроків.
Стояв страшенний галас, шум, учні відверталися – кому ж це сподобається! Директор
– Невже він прийняв школярів?
– Уяви собі, прийняв. Він визнав, що проблема, яку ми підняли, важлива.
– І чим усе скінчилося?
– Тим, що будівельні роботи тепер ведуться після закінчення уроків.
– А які ще добрі справи зробив парламент, Оксане?
– Коли вирішувалося питання, кого з учнів нагородити безкоштовною путівкою у Карпати під час зимових канікул, без ухвалення парламенту директор не могла підписати наказ.
– Так, я бачу, що шкільний парламент має велику силу.
– Головне, що учні набувають активної життєвої позиції, серед парламентарів немає байдужих. Тут, може, народжуються майбутні керівники міста, області і, може, країни. Так-що бути в парламенті у нашій школі – це престижно.
– Я вітаю тебе, Оксано, від щирого серця. Працюй у парламенті сумлінно! Щасти тобі!
– Дякую, Ганно.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)