Коли майже всюди станув сніг, хлопці стали бігати в школу навпростець, через ліс ло вузенькій стежці. Так ближче. Ледве помітна стежка вилася між деревами й кущами.
Подекуди під густими ялинками ще лежав сніг. Поблизу не дотаявшего замету, у великого порохнявого пня, на високих стеблинках, покритих м’якими волосками, красувалося відразу трохи рожевих яскравих квітів
“Які яскраві!”-зраділа Віра й хотіла зірвати Але Наташа сказала: “Рвати не треба. Нехай росте, нехай прилітають до нього бджоли”.
Щоб примітити місце, дівчинки
А під Перше травня в старого пня не було ні рожевих, ні лілових квіток поруч із сухою гілкою. Тут никнули до землі квіти із грязно-синіми пелюстками. І стеблинка, і листочки були ті ж, а пелюстки стали інших. Старший брат розповів дівчинкам, що це рослина-медунка.
Весняна красуня медунка, що розцвітає, як тільки зійде сніг. Та сама медунка, у якої пелюстки спершу бувають
Потрібно вміти відрізняти мучницю від брусниці. Обоє рослини – вічнозелені карликові чагарники. На перший погляд вони схожі один на одного. Плоди їх майже однакові по розмірах і по яскраво-червоному фарбуванню. Ростуть обоє рослини по соснових косогорах, світлим сухим долам Однак розходження є. У брусниці листи овальні, зверху темно-зелені, знизу посветлее й із чорними крапками.
Краю аркуша злегка загнуті донизу. У мучниці листи темно-зелені по обидва боки, без чорних крапок, краї не загнуті, форма їх, немов вуха якогось звірка. За цю подібність мучниця одержала в народі ще одна назва – “ведмеже вушко”.
Є різниця й вплодах. На кожної брусничнику відпала суха оцвітина, чітко видна слід-зірочка. У мучниці залишається тільки маленька чорна крапка. Брусниця, як тільки почне червоніти, втрачає твердість.
Мучниця, навіть зріла, завжди тверда. Смак брусниці всім добре відомий. Мучниця на смак суха, борошниста.
Вона неїстівна. Однак користь вона все-таки приносить. Листи мучниці заготовлюють як лікарська сировина
(1 votes, average: 5.00 out of 5)