Сучасна людина, особливо посередній мешканець міста, навряд чи зможе похвалитися глибоким знанням світу природи, як у нашіx давніx пращурів. Розвиток техніки робить нас начебто меншою мірою залежними від погодних умов та непередбачуваних пригод. Асфальт відділяє нас від землі, полегшуючи пересування, а парасолька рятує від дощу чи спеки…Ми віддаляємося від природи. Хіба що якась старенька бабуся у далекому селі знається на різновидах рослин, тварин, прикметах.
У місті це все роблять за нас спеціалісти: біологи, метеорологи та інші фахівці.
Однак,
Вологий та теплий клімат цієї землі сприяє тому, що тільки тут можна побачити одні з найстаріших дерев світу – прадавні кремезні буки. Вік деяких сягає половину тисячоліття, а розміри рослини наче підкреслюють той величний дух старовини. Бук може бути настільки великим, що знадобиться кілька
А крона карпатського бука у своїй тіні може прихистити від сонця понад десяток людей.
Стовбур бука вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою, що нагадує водяне плесо. Листя, яскраво-зелене та рясне, створює непроникну для проміння тінь, ось чому букові праліси виглядають дещо похмурими та сумовитими. У своїй задумі вони приховують прохолоду та свіжість.
Зробивши принаймні одну прогулянку невеличкими стежками у такому тихому місці, я відчуваю заспокоєння та наснагу до нових подорожей. Згодом у місті повсякчас згадується ті віковічні спокій та мрійливість, які ховають під своїми кронами-стріхами карпатські буки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)