Василь Стефаник є геніальним українським письменником, котрий помітно виділявся серед інших. Надзвичайно високу оцінку таланту цього письменника давали Леся Українка та Іван Франко. Його новелу “Камінний хрест” вони відзначили як таку, що бере за душу.
У своїх творах Стефаник змальовує людей, котрі страждаючи, безсилі щось змінити.
Новела “Камінний хрест” є відгуком Стефаникового серця на трагічні для українського народу події. Твір написано під враженнями письменника від масової еміграції селян Галичини за океан. Будучи
В листах до Ольги Кобилянської він описує страшну правду про переселенців, аналізує його причини.
В новелі “Камінний хрест” Василь Стефаник показує тяжку долю західноукраїнських селян і відображає причини їх еміграції. Безвихідь їхнього становища змушує чесних і працьовитих трудівників, покидаючи рідні домівки, шукати кращого життя там, де їх ніхто не чекає. Але навіть та незвіданість, яка чекала їх за океаном, не могла зупинити потоку українців за кордон. Їх осліпило бажання жити краще, вільно.
Він тяжко працює на своїй землі, але це не дає бажаного результату. З тяжким серцем він приймає рішення про виїзд за кордон. Страшенно болісним для нього було прощання з односельцями, його серце краялося від болю та обіди за рідну землю, але вороття не могло бути. На пам’ять про себе Іван Дідух ставить на пагорбі камінний хрест і просить людей ніколи його не оминати.
Камінний хрест став символом непосильної долі селян та безнадії чесного трудівника.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)