У своєму творі “Україна в огні” Олександр Довженко розповідає лякаючу історію про війну і про те, як люди можуть змінюватися через цієї жахливої??події. Автор описує воєнні події і поведінку людей в умовах війни. Слід сказати, що люди у військових умовах дійсно можуть змінюватися. Проблема в тому, що деякі люди змінюються в кращу сторону, а деякі в гіршу.
Хтось втрачає обличчя, стає зрадником і негідною людиною, а інші люди все ж не ламаються, переносять вся тяготи життя в тому числі в умовах окупації і готові страждати, щоб залишитися
Велику увага в повісті автор приділяє розповіді про те, як українці під час Другої світової війни реагували на те, що до їх населених пунктів наближаються німці-вороги. Тут можна побачити відразу кілька типів українців. Деякі бігли, не бажали боротися і битися з окупантами. Серед цих людей було багато місцевих чиновників, які вели себе особливо некрасиво і непослідовно. Вони закликали людей, за яких були відповідальні, залишатися на землі і зустрічати окупантів, а самі в цей час бігли в тил, ховалися там.
Але
Проти них заводилися справи, їх звинувачували в зраді батьківщині, це робили ніби про всяк випадок, зовсім не турбуючись про життя людини, якого вони підозрює. Саме таким чином одні українці знущалися над іншими, принижували їх іноді навіть мало не більше, ніж німці.
Звичайно, війна сильно змінює людей, робить їх гіршими. Але далеко не всі псуються, є й винятки. Автор повісті досить критично ставиться і відгукується про українців, наводить безліч прикладів тому, як вони поводяться неправильно і навіть безсовісно.
У той же час досить позитивно описується сім’я Запорожців, що дає віру в нашу націю і можливість її процвітання.