“Ти знаєш, що ти – людина… ” (за творчістю Василя Симоненка)

Твір Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти людина… ” можна вважати гімном людській гідності. Ці рядки, звернені до сучасників, прозвучали в умовах виховання поваги до держави, а не до людини. І це є знаменною ознакою того часу, зараз ми вже знаємо, що то був тоталітарний режим. Бо, не дай Боже, звичайна людина усвідомить таку просту річ, що вона має власну гідність не тому, що це визнає держава, а просто тому, що вона – людина.

Тож і запитує поет: “Ти знаєш про це чи ні?” Ці слова звернені до нас на багато років уперед, коли ми самі будемо

зіставляти свої вчинки з цією простою фразою. Поет відштовхувався від простої думки, яка є основою для поваги прав людини:

На світі безліч таких, як я,

Та я, їй-богу, один.

У той час це був надзвичайно сміливий вчинок: заявити на противагу ідеології “гвинтиків і коліщаток” слова, що підривають основу тоталітарної системи:

І тільки тих поважають мільйони,

Хто поважає мільйони Я.

Василь Симоненко належить до тих письменників, яким не судилося за життя бути визнаними на державному рівні. Державі такі митці не були потрібні, бо вони своїм словом ставили під сумнів ідеологію та дії влади. Як же

можна допустити таке, щоб поет замість того, щоб прославляти партію, її вождів, які “мудро” керували всім народом, раптом простим зверненням, нібито натякаючи на те, що людина, людське життя є найбільшою цінністю, а не рідна партія, підточує саме коріння пануючої ідеології. Безперечно, цього не могли допустити. Тому й прийняв поет смерть, що залишила дуже багато запитань, на які ще й досі не знайдено відповідей.

Але він встиг звернутися до нащадків зі словом, що спонукає до роздумів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

“Ти знаєш, що ти – людина… ” (за творчістю Василя Симоненка)