Все упованіє моє На тебе, мій пресвітлий раю, На милосердіє твоє, Все упованіє моє На тебе, Мати, возлагаю, Святая сило всіх святих, Пренепорочная, благая! Т. Г. Шевченко Іван Драч – один із найкращих українських поетів. З перших його публікацій про нього широко заговорила критика, бо це була нова поезія, поет виробив свій неповторний стиль мовлення. У чарівному поліському краю на північ від Києва спорудили Чорнобильську АЕС. І ось раптом вона вибухнула, рознесла смертоносну радіацію на півсвіту. Найбільше дісталось Україні, Білорусії, Росії.
Вибух
Усіх, хто міг їй запобігти. Упродовж віків митці змальовують Мадонну, образ матері з дитям на руках став уособленням прекрасного. Відблиск Чорнобильської катастрофи створив в уяві письменника й поета новочасну Мадонну в незвичному вигляді.
Саме по це йдеться в поемі І. Драча “Чорнобильська
Та Марія не та. Та зродила Христа, Ця – антихриста!… Поема починається двома епіграфами, і це, я гадаю, не випадково.
Автор говорить про святість української жінки, про її материнство, знівечене Чорнобильською аварією. Чорнобильська зона. Як урятуватися від радіації? Може, на це питання відповість розділ “варіація”, в якому постає образ простої селянки.
Захищаючись від радіації, вона обгорнула свою корову й себе у целофан. В синових чоботах взута корова Нехай же пасеться і буде здорова. І бабі ще дасть до відра молока. Така запашна і молочна така.
Передостанній розділ “Хрещатицька мадонна” – кульмінація поеми. Це крик душі поета, його пекучий біль. Хрещатиком іде божевільна жінка з лялькою на руках, сповитою в лахміття. Ненароджена дитина вибілила їй волосся та запалила ненавистю очі.
Що може бути страшнішим за це?! “Чорнобильська мадонна” – це поема-трагедія, скорботна пісня народу. Цей твір змушує замислитися над життям, складними процесами нашої суворої дійсності. Ще десятки поколінь людей страждатимуть від наслідків цієї жахливої трагедії. Поезію Івана Драча добре знають і люблять не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Сучасна, масштабна, інтелектуальна, емоційно насичена, вона дозволяє читачеві повернутися в минуле, зазирнути в майбутнє, спонукає перейнятися тривогами нашого ядерного віку. Олена Акульшина, м. Керч