Тарас Шевченко – За байраком байрак

* * * За байраком байрак. А там степ та могила. Із могили козак Встає сивий, похилий.

Встає сам уночі, Іде в степ, а йдучи Співа, сумно співає: “Наносили землі Та й додому пішли, І ніхто не згадає. Нас тут триста, як скло,

Товариства лягло! І земля не приймає. Як запродав гетьман

У ярмо християн, Нас послав поганяти По своїй по землі Свою кров розлили І зарізали брата. Крові брата впились І отут полягли

У могилі заклятій”. Та й замовк, зажуривсь І на спис похиливсь, Став на самій могилі.

На Дніпро позирав, Тяжко плакав, ридав, Сині хвилі голосили. З-за Дніпра із села Руна гаєм гула,

Треті півні співали. Провалився козак, Стрепенувся байрак,

А могила застогнала.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Тарас Шевченко – За байраком байрак