Тарас Шевченко – Тарасова ніч (СКОРОЧЕНО)

Тарас Шевченко

Тарасова ніч (СКОРОЧЕНО)

Сидить козак на розпутті, грає та співає про козацьку славу. Навкруг нього зібралася громада. Зажурилася Україна, бо ніхто її не рятує; козацтво гине, віру запродано, як галич (галки) поле криють ляхи, уніати.

Прокочуються козацькі повстання Наливайка, Кравчини, Павлюги. А це обізвався Тарас Трясило, орел сизий. Вже не три дні, не три ночі б’ється Трясило, ізнемігся, а поляки на чолі з Конецпольським радіють, бенкетують. Тарас зібрав козаків на раду.

Вирішили, що наступати будуть вночі. Як

зійшов місяць, ревнули гармати. Розпочалася велика битва – полягли всі ляшки-панки. Над річкою, в чистім полі могила чорніє.

Де кров текла козацькая, трава зеленіє. Згадає козак гетьманщину та й заплаче. Слухають люди кобзаря, сльози втирають. А кобзар тут же з журби як заграє веселої, щоб із ворогів покепкувати.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) В основі поеми – історична подія – розгром повсталими козаками на чолі з гетьманом Тарасом Трясилом польського війська гетьмана С. Конецпольського. Зображення й поетичне осмислення історичного факту подається в обрамленні – як зустріч із кобзарем, який співає історичні пісні й думи, натякаючи сучасникам та нащадкам про негідність боротьби за свою волю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тарас Шевченко – Тарасова ніч (СКОРОЧЕНО)