Тарас Шевченко й Кирило-Мефодіївське братерство

Україна XIX сторіччя. 40-вие року. Саме в цей час формується тут нова, демократична інтелігенція, що відділяється від буржуазно-ліберальної й починає брати активну участь у політичній боротьбі. У Києві в 1846 році створюється таємна політична організація, що здобуває антикріпосницький характер.

Так з’являється Кирило-Мефодіївське суспільство. У це братерство входили Т. Шевченко, М. Гулак, А. Навроцький і решти

Вони виступали проти кріпосного права, боролися за його ліквідацію. Але не всі члени Кирило-Мефодіївського суспільства мали одні

погляди на шляху здійснення цієї мети. Частина членів братерства розділяла революційно-демократичні погляди, які вносив Т. Шевченко. Інша частина, до якої належали П. Кулиш, Н. Костомаров, пропагувала ідеї української буржуазії

Передова група цієї організації (а до неї й належав Т. Шевченко) висувала такі вимоги: скасування кріпосництва, звільнення всіх слов’янських народів від національного гніта, об’єднання їх у вільну федеративну республіку з парламентською владою, рівні права всім народностям. Саме кирило-мефодиевци ставили питання про державотворення, яке б увійшло в республіканську федерацію слов’янських

народів. Сам Шевченко вважав, що таке об’єднання може відбутися в результаті всенародного повстання.

Тому в братерстві загострилася боротьба між цими двома групами, особливо тоді, коли почали обговорювати програму й тактику. Ліберали відкидали революційну тактику, шукали згоди із кріпосниками, Шевченко ж затверджував, що наш народ зможе звільнитися лише шляхом боротьби трудящих проти самодержавства й поміщиків

В 1847 році Кирило-Мефодіївське суспільство було розкрито царською владою, а всі його члени були арештовані. Їх засудили або до в’язниці, або до каторги на різні строки

Найбільше жорстоко Микола Й розправився з Тарасом Шевченко: його віддалили в солдати, заборонивши й писати, і малювати. На допитах поет усе заперечував, але при обшуках були знайдені його вірші, поеми, які викривали всіх гнобителів, карикатури на царя й царицю. Кати суворо розправилися з борцем Шевченко, він став жертвою царського режиму

Вплив Творчості Т. Г. Шевченко на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури

Великий український письменник, людина з незвичайною, важкою долею, зі світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі всім пригнобленим, всім тим, хто хоче вільний, радісної й щасливого життя. Чому ж поезія Шевченко має не тільки національне, але й світове значення?

Творчість поета-демократа у великій мері вирішила подальший розвиток української літератури, тому що не було ні одного відомого письменника другої половини XIX – початку XX ст., який би не відчував впливу Т. Шевченко

Максим Рильськ відзначав, що “як пушкінський реалізм просвіщав шлях російській літературі, так реалізм Шевченко просвіщав шлях українській літературі”.

Своїм славним збірником “Кобзар” він почав нову епоху не тільки

В історії української літератури, а й у духовності. Думки Шевченк-поета, борця-революціонера завжди звернені до майбутнього, вони надихають нові покоління. Ця людина завжди служила правді й боролася за щасливе майбутнє

Свого народу. І зброєю в цій боротьбі поет зробив слово:

Возвеличу

Малих тих рабів німих!

Я на сторожі навколо них

Поставлю слово

И дійсно, на той час процес становлення нової української літератури відбувався одночасно із процесом розвитку науки й культури. А добутку Т. Шевченко є зразками глибоких народностей, критичного реалізму. У літературі з’являються нові герої: селяни-протестанти, бунтарі, повстанці, борці проти феодального гніта.

Література збагатилася новими жанрами: лисичанська поема, політична поезія, оповідання й повість…

Він був основоположником критичного реалізму й в українському образотворчому мистецтві. Його чудові картини, малюнки, гравюри вчили інших правдиво й багатогранно відбивати сучасну дійсність. Цінність художніх творів полягає в гострому викривальному змісті, чіткої соціальної спрямованості

И в своїх безсмертних поэзиях, і в мальовничих полотнах Шевченко пропагував світлі ідеали волі, рівності; призвав народ до боротьби проти всіх гнобителів, указував простому люду конкретний шлях цієї боротьби, тим самим впливаючи на розвиток і літератури, і мистецтва, і духовної культури


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Тарас Шевченко й Кирило-Мефодіївське братерство