Та забіліли сніги – cоціально-побутові пісні

Та забіліли сніги, Забіліли білі, Ще й дібровонька. Ще й дібровонька… Та заболіло тіло Бурлацькеє біле, Ще й головонька. Ще й головонька… Ніхто не заплаче По білому тілу По бурлацькому.

По бурлацькому… Ні отець, ні мати, Ні брат, ні сестриця, Ні жона його. Ні жона його…

А тільки заплаче По білому тілу Товариш його. Товариш його… “Прости ж мене, брате, Вірний товаришу, Може, я й умру. Може, я й умру… Зроби ж мені, брате, Вірний товаришу, З клен-древа труну.

З клен-древа труну… Поховай мене, брате, Вірний товаришу, В вишневім саду. В вишневім саду… В вишневім садочку На жовтім пісочку, Під рябиною. Під рябиною…

Рости, рости, древо, Тонке, високеє, Кучерявеє! Кучерявеє… Та розпусти гілля З верха до кореня, Лист додолоньку.

Лист додолоньку… Укрий моє тіло Бурлацькеє біле, Ще й головоньку. Ще й головоньку… Та щоб моє тіло Бурлацькеє біле, Та й не чорніло.

Та й не чорніло… Од ясного сонця, Од буйного вітру Та й не марніло!”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Та забіліли сніги – cоціально-побутові пісні