Сюжет роману Пруста “СОДОМ І ГОМОРРА”

Марсель відкрив таємницю де Шарлю, ставши мимовільним свідкою любовної пантоміми. Побачивши Жюпьена гордовитий аристократ раптом завиляв задом і став будувати вічка, а жилетник молодцювато приосанился й потягнувся до барона, немов орхідея до Зненацька, що налетів джмелеві. Обоє миттєво розпізнали один одного, хоча колись ніколи не зустрічалися.

Завіса спала з око Марселя: всі чудності де Шарлю відразу ж одержали пояснення. Не випадково барон любив порівнювати себе з каліфом з арабських казок, що прогулювався по Багдаду в одязі вуличного

торговця: мешканець Содому живе у світі, де самі фантастичні зв’язки стають реальністю – гомосексуаліст здатний кинути герцогиню заради відспіваного шахрая

У принцеси Германт-Баварской Марсель зустрів професора Э. Довідавшись про смерті бабусі, той зрадів – його діагноз був поставлений вірно. Марсель із інтересом стежив за маневрами барона де Шарлю, що ревно доглядав за жінками, але проводжав змінним-пронизуючо-ковзним поглядом всіх гарних юнаків. Гості із захватом обговорювали новина дня: принц, відомий своїм антисемітизмом, відразу ж захопив Свана в сад з очевидним наміром відмовити від будинку.

Марселя

вразила боягузтво великосвітських дам; герцогиня Германтская жалувала “милого Шарля”, але боялася навіть привітатися з ним. А герцог гудив Свана за невдячність: його друг не повинен був ставати дрейфусаром. Слухи виявилися перебільшеними; принц зволів захищати Дрейфуса наодинці зі Сваном, тому що не смів зробити це відкрито.

Коли Сван з’явився знову. Марсель угадав близьку смерть на його особі, поїденій хворобою

Відносини з Альбертиной перейшли в нову стадію – Марсель Почав підозрювати, що вона веде якусь іншу, сховану від нього життя. Він вирішив удатися до вже випробуваного прийому й на час розстатися з дівчиною. Пані Вердюрен настільки зміцнила свої позиції в суспільстві, що могла дозволити собі зняти на літо замок маркізи де Говожо (Ла Распельер), розташований поруч із Бальбеком. Марсель приїхав сюди в погоні за спогадами, і пам’ять наздогнала його: коли він нахилився зав’язати шнурки, йому стало погано від приступу ядухи, і перед ним раптом виникла бабуся, про яку він майже забув.

Бабуся завжди була його рятівницею й опорою, а він посмітив читати їй моралі в Донсьере! Нещаслива картка пошматувала йому душу, і він зрозумів, що віддав би геть усе, аби тільки повернути улюблену істоту. Але теперішнє горе він побачив, коли до нього приїхала пристаріла мати: вона дуже походила на бабусю й читала тільки її улюблені книги

Альбертина з’явилася в Бальбеке, однак Марсель перший час уникав її. Він став бувати на “середовищах” у Вердюренов, щоб послухати музику Вентейля. Старий піаніст умер, і його замінив красень скрипаль Шарль Морель.

Барон де Шарлю, закоханий у Мореля, снизошел до салону Вердюренов, які спочатку поставилися до нього свисока, тому що не підозрювали про його високе положення в суспільстві. Коли ж барон помітив, що кращих з їхніх гостей не пустили б далі прихожей його брата герцога, доктор Котар сказав “вірним”, що пані Вердюрен – жінка забезпечена, і в порівнянні з нею принцеса Германтская – просто голота перекітна. Пані Вердюрен затаїла злість на барона, але до Часу терпіла його витівки

Марсель почав знову зустрічатися з Альбертиной, і ревнощі спалахнули е колишньою силою – йому здавалося, що дівчина кокетує й з Морелем, і із Сен-Лу. Однак думка про Гоморре не приходила йому в голову, поки він не побачив, як Альбертина й Андре танцюють, пригорнувшись до один одному грудьми. Правда, Альбертина з обуренням відкинула саму можливість подібного зв’язку, але Марсель почував, що живе в атмосфері пороку, що поширився, – так, двоюрідна сестра Блоку жила з акторкою, шокуючи своїм скандальним підведенням весь Бальбек.

Поступово Марсель переконався, що йому варто порвати з коханої. Мама не схвалювала цього зв’язку, а Франсуаза, що нехтувала Альбертину за бідність, повторювала, що із цією дівчиною молодий хазяїн не оберется лиха. Марсель чекав тільки приводу, але трапилося непередбачене; коли він згадав про своєму бажанні послухати останні веши Вентейля, Альбертина сказала, що добре знає дочку композитора і її подругу – цих дівчин вона вважає своїми “старшими сестрами”, тому що многому в них навчилася. Вражений Марсель немов побачив наяву давно забуту сцену в Монжувене: спогад дрімав у ньому як грізний месник – це була відплата за те, що він не зумів урятувати бабусю. Відтепер образ Аль-бертиии буде зв’язаний для нього не з морськими хвилями, а із плювком у фотографію Вентейля.

Представивши кохану в обіймах лесбіянки, він залився слізьми неспроможної люті й оголосив переляканій матері, що йому необхідно женитися на Альбертине. Коли дівчина дала згоду оселитися в нього, він поцілував її настільки ж цнотливо, як цілував маму Вкомбре.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Сюжет роману Пруста “СОДОМ І ГОМОРРА”