Своєрідність композиції роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

І. Роман з оригінальною композицією. (Слушно зауважив О. і. Білецький, до­слідник творчості Панаса Мирного, що композиція твору “схожа на будинок і багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Це пов’язано, зокрема, з тим, що спочатку твір був повістю під назвою “Чіпка”, яка потім була перероблена братом, письменником І. Біликом. Цей співавтор написав низку розділів, змінив структуру твору, переробив певні епізоди й по­ліпшив стиль.)

ІІ Композиція твору як засіб висловлення головної думки. (Кількість

і обсяг час тин і розділів вказують на невипадковість такої побудови: у романі чотири час­тини, а розділів ЗО (відповідно, І містив 7 розділів, ІІ – шість, ІІІ – дев’ять, ІV – вісім). Третя і четверта частини дещо більші, але всі мають завершений зміст.)

1. Принцип побудови. (Це ретроспективний принцип, який надає можливос­ті широких зіставлень і узагальнень. Ретроспективний принцип робить зо­браження подій масштабним і у часі, і у просторі. (Ретроспектива – звер­нення до минулого).

2. Значення другої частини. (Друга частина є екскурсом у далеке минуле – до історії села Піски, Авторам знадобився півторастолітній

зріз часу, щоб показати історичні витоки деформації моралі, пов’язані з руйнуванням усталеного національно і релігійно зумовленого порядку життя козацько­го села. Село втратило спочатку традиції козацької вольності, а потім і волю – було подароване Катериною ІІ вірнопідданому генералу. Відтак почалися деформації моралі, які потім вилилися у пияцтво, розбій, грабіж­ництво, вбивство. “Неволя, як той гад, задурманила людям голови”.

Тепер за тих відповідають і вирішують пани, а значить, кожен за себе ніби й не відповідає: “Зубожіло село… Обшарпане, обтіпане… Стали прокидатись де – где й злодіячки – новина в Пісках!” Це “не подобалося” деяким дослідни­кам, бо доводило: втрата волі вела до руйнації моралі, етики, деформації психіки народу.)

3. Сюжетні лінії роману. (Роман має основну та другорядні сюжетні лінії. Го­ловна сюжетна лінія пов’язана з розгортанням долі селянина-бунтаря Чіп­ки Вареника. Другорядні – це лінії Грицька, Христі, родини Гудзів, Мо­трі, а також Лушні, Матні, Пацюка, Пороха.

У третій і четвертій частинах усі ці сюжетні лінії сплітаються, показуючи багатогранність зв’язків і вза­ємовпливів головного героя з іншими. їх суперечливість і неоднозначність відбивається на психіці головного героя і зумовлює його вчинки та спосіб мислення. На перший план у романі висунуто саме ті образи, які демон­струють характерні тенденції суспільного розвитку. Саме це дає змогу зро­зуміти настрої епохи, її суть.)

4. Елементи символіки у романі. (Вже сама назва роману – перефразований вислів з біблійної “Книги Іова”, який спочатку виконував роль епіграфа до роману, вказувала на головний символ. Воли – алегоричний образ зне­доленого селянства. Віл – узагальнений образ філософського наповнення, адже віл – це й покірність, і сила, зручна у хазяйстві.

Отакою силою й був народ. Цей образ-символ – ключ до прочитання головної ідеї твору – українці в ярмі. Про це свідчать і деталі.)

5. Художні засоби. (Передусім це виразний пейзаж, завжди гармонійний і психологічним станом героїв (ліричний пейзаж – фон зустрічі Чіпки з Га­лею, дощова погода – тло роздумів Чіпки про таємницю бачка, вогненна заграва від запаленого хутора – супутник Мотрі, котра йде до волості зая­вити на сина та його банду). Дуже виразною є мова. Не лише індивідуалізо­вана мова героїв, а й мова як засіб характеристики націонаїьно-сусгіільних явищ (денаціоналізація і деморалізація через військо шляхом русифікм ції – додавання – ов до прізвища, як у батька Чіпки – Хрущов, а не Хруиі Після цього, зрікшись і прізвища батьків, людина втрачала зв’язок з три диціями і мораллю своїх предків.

Так сталося і з Максимом Гудзем (розді ї з виразною назвою “У москалях”). Виразна у мовному відношенні і психо­логічно точна картина приїзду генеральші до пісків і протистояння селян, козаків і московського панства. Характеристика пані Польської українції дуже виразна: “Мазепи! обливанці… а не люди!”.)

ІІІ. Розкриття ідеї – наслідок композиції. (Зважаючи на все сказане, а також н:і те, шо за радянських часів ота сама “незручна” друга частина бачила світ лише двічі – у 1968 та 1989 роках, можна дійти висновків про ідею твору. Ця ідей полягає в усвідомленні того, як деградує у неволі бездержавний народ, як ги нуть у болоті спотвореного неволею суспільства кращі представники народу, розтрачуючи сили на карні злочини.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

Своєрідність композиції роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”