Мета: почати ознайомлення учнів з новою темою “Світ прози”; розширювати знання про літературний жанр – оповідання; розкрити красу і своєрідність творчості українського письменника Олександра Копиленка; розвивати спостережливість, творчу уяву, здатність уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Галасливий горобець
Розгорнув собі рівець.
Розгортає грудочки,
Вигрібає черв’ячки.
III.
Робота в парах. Гра “Дуель”
Учні в групах ставлять одне одному запитання за змістом опрацьованого розділу “Поетична збірка”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему. Прочитайте її назву.
– На які розділи вона поділена?
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання статті про оповідання (с. 129)
Гра “Бджілки”. Самостійне напівголосне читання статті учнями
– Що називають оповіданням?
– Як автор розповідає про своїх героїв?
2.
1) Розповідь учителя.
– Народився Олександр Іванович Копиленко в Констянтинограді на Полтавщині у родині залізничника. Босоноге Сашкове дитинство пройшло в Краснограді, де він закінчив школу та учительську семінарію. Полтавська земля наділила його наснагою та творчим горінням, любов’ю до природи, до людей, до життя.
Перша його книжка для юних читачів “Сенчини пригоди” вийшла в 1928 р. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей і юнацтва, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.
“Причин того, чому я почав писати для дітей,- згадував письменник,- чимало. Ще в дитинстві я багато читав про цікаві пригоди, про нашу природу. А я любив її ще з дитинства.
Любив бігати по берегах річки Берестової, по яругах і перелісках. Ловив рибу, ганяв за вужами.
У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам, люблячи до самозабуття тваринний світ, вважав, що таку любов треба прищепити кожній людині змалку: тільки та людина, котра знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та доброзичливою – так уважав Олександр Іванович.
Копиленко любив дітей. І діти завжди відповідали йому взаємною любов’ю. У школах та Палаці піонерів Копиленко завжди був жаданим гостем і своєю людиною. Можливо, саме любов до природи і єднала письменника з дітьми. А в природу в усіх її проявах Копиленко був закоханий.
Пташине щебетання й шум лісу – то була для Олександра Івановича найкраща музика; ліс, степ, луки – байдуже – найкращий пейзаж; аромат квітів – чи польових, чи садових – найліпші пахощі; край неба на світанку, або під захід сонця – найбагатша гама барв; літо, зима, весна чи осінь – однаково – найкраща пора року.
Кохався Копиленко в рибальстві та полюванні, але ніколи нічого не впольовував. Для нього мисливство і рибалка були просто приводом виїхати за місто на природу. Було й таке, що коли приїздив він з друзями на полювання, забував рушницю біля машини, завдавши цим клопоту друзям – шукати рушницю в лісі, коли збиралися додому. І скільки ж було реготу, коли знаходили рушницю біля машини на тому місці, звідкіля рушили на полювання.
Зате після кожного завжди метушливого й галасливого виїзду з’являлися чарівні оповідання про природу, що склали відомий цикл оповідань “Як вони поживають”, виданий окремою книжкою у 1961 р.
Передчасно пішов від нас письменник, та ім’я його завжди серед нас. Ним названі вулиці, школи, бібліотеки у багатьох містах. На Дніпрі плаває пароплав з іменем О. Копиленка. Існує премія імені Олександра Копиленка, яку вручають письменникам та художникам за кращі твори, присвячені дітям. Ім’я О. І. Копиленка занесено в Енциклопедію світової літератури.
2) Опрацювання статті про Олександра Копиленка (с. 129).
А) Гра “Рибки”. Самостійне мовчазне читання статті учнями.
Б) Словникова робота.
Наснага – творчий запал; душевна зарядка.
Митець – той, хто працює в якому-небудь виді мистецтва.
Шляхетний – який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний.
3) Аналіз змісту статті з елементами вибіркового читання.
– Де народився і виріс майбутній письменник?
– Про що він розповідав у своїх творах?
– Про що він згадував?
– Скільки книжок видав письменник?
– Яка збірка оповідань стала найголовнішою в його житті?
– Послухайте оповідання Олександра Копиленка “Ластівка” із цієї збірки. Будьте готові до тестування.
Тестування
1. Хто є головною героїнею оповідання?
А) Оля;
Б) Валя;
В) Юля.
2. За якими пташками любила спостерігати дівчинка?
А) За шпаками;
Б) за солов’ями;
В) за ластівками.
3. Де сиділи пташки?
А) На деревах;
Б) на будинках;
В) на дротах.
4. Які пташки пішки вирушають у путь?
А) Дрозди;
Б) деркачі;
В) голуби.
5. Яку пташку знайшла дівчинка?
А) Синичку;
Б) ластівку;
В) горличку.
6. Що дівчинка зробила із пташкою?
А) Залишила на місці;
Б) забрала додому;
В) віднесла в зоопарк.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Яку нову тему почали вивчати на сьогоднішньому уроці?
– З творчістю якого письменника почали ознайомлення?
– Що нового дізналися?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати ілюстрацію до прослуханого оповідання Олександра Копиленка “Ластівка”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)