Суд Соломона

Суд Соломона

У Першій книзі Царств змальовується суд Соломона, який дістав йому славу мудрого і справедливого царя. Провідною думкою цього твору є вислів “Хай серце буде розумним, а розум добрим”.

Сюжет твору побудований на побутовому конфлікті між двома жінками, які засперечались через немовля. Соломон наказує розрубати дитину, щоб кожній жінці дісталася половина. Розуміючи психологію матері, яка ладна віддати свою дитину, тільки щоб вона залишилася жива, Соломон безпомилково визначає, хто є її справжньою матір’ю.

Оповідь

про суд Соломона прославляє такі людські чесноти, як добро і мудрість, що є найвищими моральними цінностями в людському житті.

Мова твору сповнена поетичною лексикою, в оповіді широко використовуються розмовні інтонації, діалоги, питальні та окличні речення.

Популярність Соломонових судів дала поштовх до зародження і розвитку апокрифічної літератури.

Теорія літератури

Апокриф (у перекладі “схований, таємний”). Це різновид оповідань легендарного характеру про біблійних героїв. Апокрифи не були визнані церквою, а згодом і заборонені нею. Вони відзначаються казково-фантастичним змістом і поетичністю форми, у деяких апокрифах критикувалися офіціальні церковні догми. ?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2.33 out of 5)

Суд Соломона