Місто Переяслав з давніх часів було одним з найзначніших центрів освіти й культури. Підтвердженням цьому є літописні згадки про існування в Переяславі шкіл, заснованих єпископом Єфремом у часи князів Всеволода Ярославича та Володимира Мономаха. Надзвичайно багато для
Розвитку освіти в Україні, у тому числі й на Переяславщині, зробив князь Костянтин Острозький. 5 березня 1580 р. король Стефан Баторій видав грамоту Костянтину Острозькому, за якою було відновлено місто Переяслав.
Відновлення міста й цілеспрямована діяльність Костянтина
Одним з таких центрів була кам’яна Покровська церква церква, що проіснувала в Переяславі до середини 30-х рр. XX ст. її збудував у 1704-1709 рр. переяславський полковник Іван Мирович. До 1709 р. на місці цієї церкви існувала більш давня Покровська, про яку згадує Павло Алепський (1655 р.). У
Саме при костьолі до 1648 р. був Єзуїтський колегіум, заснований Лукашем Жолкєвським, воєводою Брацлавським, старостою Переяславським.
В історичних джерелах збереглися деякі свідчення про освіту в Переяславі в кінці ХУІ-ХУІІ ст. Згадаємо про такий навчальний заклад першої половини XVII ст., як Переяславський єзуїтський колегіум при Покровській церкві. Як відомо, єзуїтські колегіуми були найкращими навчальними закладами у Східній Європі.
Висока якість викладання гарантувала приплив туди української молоді. Богдан Хмельницький навчався в молодості в одному з колегіумів (вірогідно – у Львові) й ніколи про це не шкодував. Вихованцями єзуїтських шкіл були майбутні українські політичні діячі і просвітителі Лазар Баранович, Симеон Полоцький, Феофан Прокопович, Пилип
Орлик й інші.
Існувало два основні типи єзуїтських шкіл – середнього і вищого рівня. Колегії середнього рівня, якою була й переяславська, давали типову освіту гуманітарної школи. Таку колегію утворювали п’ять класів, із яких три нижчих називалися граматичними, а два вищі – гуманістичними. Граматичні класи при резиденції єзуїтів у Переяславі відкрились у 1637 р. У нижчому