Стилет чи стилос? – не збагнув. – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено

Стилет чи стилос? – не збагнув.

Двояко Вагаються трагічні терези.

Не кинувши у глиб надійний якор,

Пливу й пливу повз береги краси.

Там дивний ліс зітхає ароматом

І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць,

Співа трава, ніким ще не зім’ята,

І вабить сном солодких таємниць,

Там зачарують гіпнотичні кобри

Під пестощі золототілих дів…

А тут – жаха набряклий вітром обрій:

Привабить, зрадить, і віддасть воді.

Та тільки тут веселий галас бою –

Розгоном бур і божевіллям хвиль.

Безмежжя! Зачарований

тобою.

Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!

Коментар

Стилет – це ніж, зброя. Стилос – паличка для писання у давнину, перо. Ліричний герой поезії, а з ним і сам автор, вагається, чому надати перевагу – боротьбі, дії, силі чи прекрасному, поезії.

Вибір цей інколи буває трагічним. Найчастіше в житті людини, та й у природі відбувається протиборство, суперечка або переплетення цих сил (там “пестощі” – тут “жаха набряклий вітром обрій”). І все ж герой зачарований “веселим галасом бою”, “безмежжям” та готовий поринути у вир бурхливого життя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Стилет чи стилос? – не збагнув. – ЄВГЕН МАЛАНЮК Скорочено