Справжній і мнимий героїзм (“Сотників”). У наш складний, важкий час небагато залишилося свят, але є один, котрий хвилює кожної людини й викликає почуття гордості за наш народ і світлого суму про мільйони загиблих. У День Перемоги ми особливо гостро відчуваємо ціну завойованої нашим народом волі й переймаємося гіркою свідомістю того, як велика ця ціна. У повісті білоруського письменника Василя Быкова “Сотників” проблема справжнього й мнимого героїзму підкреслено загострена автором і становить основу сюжету добутку.
Герої його
Ідучи на виконання завдання, вони по-різному реагують на майбутню небезпеку, і здається, що сильний і кмітливий Рибалка більше підготовлений до подвигу, чим кволих, хворих Сотників. Але якщо Рибалка, що все життя “ухитрявся знайти який-небудь вихід”, внутрішньо готовий до того, щоб зробити зрадництво, то Сотників до останнього подиху залишається вірним боргу людини й громадянина: “Що ж, треба було зібрати в собі останні сили, щоб з достоїнством зустріти
Спрагу продовження життя, жагуче бажання жити відчув слідчий-зрадник і, майже не роздумуючи, в упор приголомшив Рибалки: “Збережемо життя. Будеш служити Великої Німеччини”.
Рибалка ще не погодився йти в поліцаї, а його вже позбавили від катувань. Рибалка не хотів умирати, він занадто любив себе й дещо вибовкав слідчому. Сотників при катуванні непритомнів, але не сказав нічого. Сотників примирився зі смертю
Він хотів би вмерти в бої, але це стало для нього неможливим. Єдине, що йому залишалося, визначитися у відношенні до людей, оказавшимся поруч. Перед стратою Сотників зажадав слідчого й заявив: “Я партизан, інші отут ні при чому”. У цьому й проявляється героїзм Сотникова, його подвиг. Добуток перейнятий роздумами про життя й смерть, про людський борг і гуманізм, що несумісний з будь-яким проявом егоїзму
Поглиблений психологічний аналіз кожного вчинку й жесту героїв, скороминущої думки або репліки одне з найдужчих якостей повести “Сотників”. Цю повість можна вважати одним із численних вінків слави, які покладають нащадки в знак безмірної подяки за врятовану Батьківщину, збережену волю. Слова серцевої подяки повинні звучати не тільки зі сторінок книг, але й у словах. Низький уклін Вам, ветерани Великої Вітчизняної
(1 votes, average: 5.00 out of 5)