Фролло Клод – архідиякон собору Паризької богоматері наприкінці XV в. Навчений знаннями в багатьох науках, самолюбний і розумова людина, вона обуреваем диявольською пристрастю до прекрасної циганки есмеральде. Ф. невідступно переслідує її і йде на будь-які злочини в спробах її роздобути: доручає своєму вихованцеві Квазімодо викрасти дівчину, намагається вбити улюбленого нею капітана де Шатопера. У замаху обвинувачують дівчину й присуджують її до смерті; Ф. пропонує їй бігти з в’язниці в обмін на задоволення його страсті, одержавши відмову,
Будучи основним двигуном фабульної дії роману, Ф. сам по собі фігура досить традиційна. З одного боку, у ньому втілюється тип демонічною, одержимого пристрастю до жінки церковника, успадкований від готичного роману; з іншого боку, своєю вченістю й незадоволеністю нею він нагадує доктора Фауста. Ця остання сторона характеру