“Слово о полку Ігоревім” і проблема авторства

Будь-яка по-справжньому значуща подія в літературі чи історії завжди поро­джує навколо себе безліч дискусій та наукових суперечок. “Слово о полку Ігоре­вім” не стало винятком. Досі точаться дискусії не тільки щодо авторства, а й на­віть щодо автентичності твору.

Деякі науковці висловлюють скептичну точку зору щодо виникнення “Сло­ва…” За їхніми версіями, ця пам’ятка літератури була написана зовсім не у ХІІ сторіччі, а є пізнішою містифікацією, створеною у XVІІІ сторіччі. Насправлі ж оригінального рукопису “Слова…”

не збереглося, але багатьма науковцями було висунуто переконливі докази справжності цієї історичної пам’ятки. Зокрема, за­ведено вважати, що у тексті “Слова…” є такі мовні особливості, котрі вповні від­повідають тому етапові розвитку мови, який був притаманний саме XІІ сторіччю, а потенційні містифікатори, навіть якщо б такі були, просто не могли дізнати­ся про ці мовні особливості – не мали звідки.

Відтак містифікацію такого рівня “правдоподібності” створити просто не видається можливим. Годилося б обури­тись сумнівами науковців, але й у цих скептичних позиціях були і свої плюси. Зо­крема,

дискусія про автентичність спричинила дуже пильне і докладне досліджен­ня “Слова…”, що, безумовно, дуже добре.

Проблема авторства “Слова о полку Ігоревім” ще й досі залишається, на жаль, не розв’язаною. Текст цього твору недостатній за обсягом, щоб можна було щось остаточно стверджувати про автора. Але є дещо, що нам відомо.

Судячи із тек­сту, автор добре знайомий із тими місцями, про які пише. Він оспівує Київщину, Руську землю. Імовірно, він і сам був звідти походженням, адже крізь рядки про­ступає його щира любов до Київської землі. Із тексту видно і те, що автор обізна­ний у подробицях походу, знає про діяльність і вдачу князів. За найімовірнішою версією, він був один із дружини князя Ігоря. За іншою ж, можливо, він сам був князем, що брав участь у поході.

Висувалися гіпотези, що авторами “Слова…” є кілька осіб, але їх було відкинуто. Спроби встановити авторство і досі проводять­ся науковцями. Це завдання, цей своєрідний виклик, кинутий їм наукою, при­водив і до того, що ім’я автора намагались знайти в самому тексті – зашифро­ваним у окремих рядках, реченнях тощо.

Але нічого не розшифрували, можливо, поки що?

“Слово о полку Ігоревім” – незвичайний і складний текст. Автор цього тек­сту невідомий науковцям, але – відомий читачам! Читаючи цей твір, кожен читач уявляє собі середньовічного поета, який створив що надзвичайну пам’ятку. Не­відомий митець по-справжньому любить свою землю, він закоханий у природу, в історію, зичить своєму народові добра.

Автор “Слова…” не тільки переповідає події, як літописець, він Також є носієм певних тогочасних вірувань, особливого способу мислення. Безумовно, ця людина мала літературний талант і гаряче сер­це. Він стежить за усім, що відбувається на його землях і переймається долею Русі.

Зображення особливого ставлення до природи, притаманне тогочасним людям, надзвичайного, як на ті часи, рівня поетичної мови, емоційність у зображенні іс­торичних подій – усім цим ми завдячуємо невідомому авторові. Проте, читаючи текст “Слова…”, ми настільки добре його уявляємо, що навряд чи можна вживати

Слово “невідомий”: невідомим залишається тільки його ім’я і біографія, вдача ж його, ставлення до описуваного повністю розкриваються через текст.

Якщо говорити про авторство, то постать талановитого митця, що створив цей дивовижний твір, досі оповита легендами та припущеннями. Існує навіть думка, що стовідсотково встановити автора “Слова…” неможливо, і ми так ніко­ли і це дізнаємось, хто подарував нашій літературі цей поетичний текст. З іншого боку, читач завжди захоплюватиметься тією майстерністю, із якою створено об­рази пам’ятки, поетичністю мови, фольклорними та міфологічними мотивами, що їх уведено у твір. Чи так вже важливо знати справжнє ім’я поета?

Його твір, безумовно, залишиться на чільному місці в історії нашої літератури, викликаючи щирий читацький інтерес і захоплення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Слово о полку Ігоревім” і проблема авторства